У роботі досліджується взаємозв’язок менталітету і правової свідомості, вперше розкриваючи їх діалектичну співвідносність як сутності та змісту. Автор показує, що менталітет відображає специфічний спосіб усвідомлення оточуючого світу, враховуючи ідеологічні та психологічні аспекти, що впливають на сприйняття реальності. Також досліджено їх прояв як правових концепцій у свідомості, які виступають як універсальні закони права, зазначаючи їхні різноманітні варіації на різних етапах історичного розвитку. В межах дослідження систематизовано чинники, що впливають на виховання громадян, розвиток критичного мислення та свідомого ставлення до законів та правопорядку в навчальному, інформаційному та медійному середовищі. Автор визначає важливість систематизації цих чинників для розуміння складних взаємозв’язків між освітою, інформацією та медіа, а також для розвитку компетентності у сфері права та правопорядку, що є ключовим для формування повноцінного громадянського суспільства. Крім того, пропонуються інноваційні методи зменшення негативного впливу освітнього середовища та медійного контенту на правову свідомість та менталітет громадян, зокрема, заходи з розвитку критичного мислення, акцент на правову освіту та модернізацію навчальних програм. Також висвітлено пріоритетні концепції ідеї справедливості та ідеї права у формуванні менталітету та правової свідомості українців, підкреслюючи їхню роль у визначенні індивідуальності та інтеграції у суспільство. Додатково, автор обґрунтовує доцільність проведення порівняльно-правового аналізу понять ”менталітет”, ”ментальність” та ”характер” в контексті українського правового та соціального життя. Здійснений аналіз дозволяє чітко визначити відмінності між цими поняттями та встановити їхні унікальні особливості в контексті наукової літератури. Незважаючи на важливість та доцільність цього питання у розрізі сучасного суспільства, швидкі темпи освітнього розвитку, поширення медіа та доступу до інформації ставлять перед суспільством нові виклики. Зростаюча кількість даних та змісту, що пропонується, потребує більшої уваги до того, як це впливає на формування українського менталітету, міркувань та переконань громадян, а також на їхнє розуміння правових питань, що в свою чергу підтверджує актуальність обраного дослідження.
