Єфіменко Н. В. Оскарження нормативно-правових актів за правилами адміністративного судочинства

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у формулюванні наукових положень та висновків, що стосуються особливостей нормативно-правового акта як предмета оскарження, матеріально-правових та процедурних критеріїв його правомірності, процедури оскарження нормативно-правового акта за правилами адміністративного судочинства, а також викласти оригінальні рекомендації щодо концептуального вдосконалення відповідних положень законодавства України. Дисертація є одним з перших фундаментальних наукових досліджень, спрямованих на систематизацію та оновлення наукових знань про порядок судового оскарження нормативно-правових актів за правилами адміністративного судочинства із поглибленим опрацюванням практики застосування відповідних законодавчих положень найвищими судовими інституціями та відповідного зарубіжного досвіду, а також на комплексне вдосконалення на концептуальному та точковому рівні матеріально-правових та процесуальних аспектів судового оскарження нормативно-правових актів за правилами адміністративного судочинства. Зокрема, у дисертації установлено, що, незалежно від форми офіційного документа, регламентація його загальнообов’язковими положеннями правового статусу (встановлення, зміни чи припинення прав та обов’язків) необмеженого кола учасників правовідносин, яких стосується цей офіційний документ (загальна спрямованість правил поведінки), а не на конкретно визначених (персоніфікованих) осіб є достатніми умовами для констатації нормативно-правового характеру відповідного офіційного документа або окремих його положень. Констатовано, якщо офіційний документ не характеризується цими властивостями або йому притаманна лише одна з них (юридична обов’язковість правила поведінки, яке він установлює, змінює чи скасовує або його загальна спрямованість та можливість його неодноразового застосування), то це свідчить про його належність за владно-регулятивною природою до актів офіційного роз’яснення норм права (у тому числі тих, які є формально обов’язковими для їх видавників) чи правозастосовних актів (у тому числі адміністративних актів), документів публічної політики чи інших офіційних документів.