Грідіна А. Б. Мемуари як джерело до вивчення суспільства доби Української революції 1917–1921 рр.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0424U000248

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

03-10-2024

Спеціалізована вчена рада

Д 73.053.01

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

У дисертації з’ясовано значущість інформації мемуарів для розуміння суспільства у добу Української революції 1917–1921 рр., які містять опис політичних інститутів суспільства, характеристику законодавчої діяльності, перебіг революційних подій, опис бойові зіткнення, оцінки визначних особистостей. Мемуари віддзеркалюють активізацію українського національного руху на революційному піднесенні. Виявлено джерельні можливості спогадів щодо матеріальних обставин повсякдення в умовах нестабільного воєнно-політичного становища. Через нездатність влад забезпечити населення необхідним, воно опинилося на межі гуманітарної катастрофи. Мемуаристи засвідчують соціально-економічні труднощі протягом всього періоду Української революції, проте їх загострення припадало на періоди більшовицької присутності. Визначено потенціал спогадів у вивченні стану культури та духовності суспільства революційної доби. Мемуаристи свідчать, що, незважаючи на матеріальні й організаційні труднощі, українські діячі продовжували творити та зберігати культурну спадщину, яка під час революції зазнала значних втрат. Окреслено рівень висвітлення релігійного життя в період Української революції, проаналізовано діяльність релігійних і церковних лідерів, порушено питання української автокефалії. Встановлено, що мемуарні джерела, написані в особистісній формі, здатні надати глибше розуміння революційної доби. Спогади відображають індивідуальний погляд на революційні змагання, який часто різнився від усталеної версії історії. Незважаючи на суб’єктивність і певну фрагментарність, комплекс спогадів сучасників Української революції 1917–1921 рр. дозволяє доповнити уявлення про тогочасне суспільство. Водночас, беручи до уваги високий рівень суб’єктивності мемуарів їх необхідно піддавати критичному аналізу та розглядати у сукупності з іншими видами джерел.

Публікації

1. Отземко О., Грідіна А. Лютий 1917 р. за мемуарами діячів і сучасників української революції. Історичні і політологічні дослідження. 2013. № 2. С. 50–57.

2. Грідіна А. Гетьманський переворот в Україні 1918 року через призму спогадів сучасників. Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки. 2014. № 1–2. С. 303–310.

3. Грідіна А. Спогади як джерело до вивчення повсякденного життя в добу Української революції 1917–1921 рр. Вчені записки Таврійського національного університету В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 33 (72). № 3. 2022. С. 191–196.

4. Грідіна А. Жінки – героїні Української революції за спогадами сучасників. Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Том 52. №1. 2022. С. 46–51.

5. Грідіна А., Темірова Н. Проблема розбудови збройних сил у мемуарах сучасників Української революції 1917–1921 рр. Наукові записки ВДПУ. Серія: Історія. 2022. Вип. 40. С. 131–139.

6. Грідіна А. Жіночий погляд на українське суспільство в 1917–1921 роках у мемуарах сучасниць. Південний архів (історичні науки): збірник наукових праць. Херсон: Видавництво ХДУ, 2022. Вип. 38. С. 5–13.

Схожі дисертації