Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Науково-дослідний інститут публічного права, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. Кропивницький, 2025.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливості представництва адвокатом інтересів осіб, які підлягають мобілізації у межах адміністративного судочинства, на основі чого розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративного законодавства у досліджуваній сфері суспільного життя.
Відмічено, що мобілізація передбачає акумулювання економічних, людських та інших ресурсів, трансформацію життєдіяльності держави та апарату влади на час дії особливого періоду з метою подолання відповідних негативних чинників, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету, незалежності, та нормальному суспільному ладу або несуть в собі інші критичні ризики для існування та функціонування всієї нації.
Констатовано, що представництво інтересів осіб, які підлягають мобілізації у межах адміністративного судочинства, – це регламентована нормами адміністративного процесуального законодавства модель процесуальних правовідносин, за якої уповноважений суб’єкт вчиняє процесуальні дії, приймає участь у розгляді адміністративної справи на користь особи, на яку Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладаються спеціальні обов’язки, та яка звертається до органів адміністративної юстиції з метою забезпечення, захисту та реалізації своїх прав та інтересів в сфері мобілізації.
Аргументовано, що основу правового регулювання представництва інтересів осіб, які підлягають мобілізації у межах адміністративного судочинства, складає система нормативно-правових актів різної юридичної сили. Разом із тим, відзначено, що незважаючи на розгалуженість нормативно-правового матеріалу, у зазначеній сфері залишається низка неврегульованих питань, зокрема: правовий статус адвоката у відносинах із суб’єктами реалізації мобілізаційної діяльності; перелік прав громадян, які підлягають мобілізації, зокрема щодо можливості звернення за правовою допомогою до адвокатів; гарантії дотримання інтересів осіб, які підлягають мобілізації у межах адміністративного судочинства шляхом представництва інтересів останніх адвокатом.
Обґрунтовано, що представництво осіб, які підлягають мобілізації в адміністративному судочинстві, здійснюване адвокатом, передбачає документальне посвідчення процесуальних повноважень останнього документами, переліченими в положеннях КАС. Їх наявність робить участь адвоката в справі легітимною та допустимою з точки зору законодавства. З огляду на це, до підстав процесуального представництва адвокатом віднесено: 1) домовленість між ним та особою, яка підлягає мобілізації; 2) належним чином оформлені документи, що посвідчують повноваження представника, згідно до вимог КАС.
