Пилипчук В. В. Експериментальна фармакотерапія синдрому довготривалого здавлення

Об'єкт дослідження: щури лінії Вістар, плазма крові, печінка, нирки. Мета дослідження: експериментальна оцінка фармакологічної ефективності актопротекторів, антиоксидантів та антигіпоксантів у ранній посткомпресійний період синдрому довготривалого здавлення. Методи дослідження та апаратура: фармакологічні, біохімічні, гістохімічні, електронномікроскопічні, статистичні; спектрофотометр, автоаналізатор, світовий та електронний мікроскопи, персональний комп'ютер. Теоретичні результати та новизна: показана здатність актопротекторів, антиоксидантів та антигіпоксантів спричиняти захисно-відновну дію на печінку та нирки після компресійної травми . Практичні результати та їх новизна: розкрито деякі структурно-функціональні механізми патологічних зрушень і на цій підставі проведена фармакологічна оцінка ефективності препаратів нових класів. Ступінь впровадження: публікації, доповіді на фахових конференціях, конгресах, використання у науково-педагогічній роботі вузів України. Ефективність впровадження: поглиблен ня знань про патогенез краш-синдрому і можливості щодо його ефективної терапії. Сфера використання: патофізіологія, травматологія, фармакологія.