Бараннік Т. В. Механiзми дiє хлориду ртутi та хлориду кобальту на активнiсть дельта-амiнолевулiнатсинтази в печiнцi щурiв

Об'їкт дослiдження: кров та печiнка шурiв. Мета дослiдження: встановити механiзми дiє хлориду ртутi та хлориду кобальту на ключовий фермент бiосинтезу гема в печiнцi. Методи дослiдження та апаратура: бiохiмiчнi (визначення активностi ряду ферментiв, вмiсту вiдновленого глутатiону в печiнцi та вмiсту продуктiв гемолiзу та гемопексину в сироватцi кровi); одно- та двохпроменевий спектрофотометр, фотоколориметр, рефрижераторна центрифуга. Теоретичнi та практичнi результати, новизна: Показано, що тривале гальмування дельта- амiнолевулiнатсинтази в печiнцi при дiє хлориду кобальту супроводжуїться накопиченням в сироватцi кровi кобальт-замiщених гемопротеєнiв. Накопичення продуктiв гемолiзу пiд впливом хлориду ртутi запобiгаїться при попередньому введеннi щурам бета-адреноблокатору пропранололу, а пiд впливом хлориду кобальту - при введеннi вiдновленого глутатiону. Послаблення як гальмуючоє, так i iндукуючоє дiє хлориду ртутi та хлориду кобальту на ключовий фермент бiосинтезу гема в умовах попередження гем олiзу свiдчить, що введення антигемолiтичних сполук при надходженнi до органiзму ссавцiв солей важких металiв ї одним з перспективних засобiв профiлактики порушень бiосинтезу гему в печiнцi. Галузь використання: медична та токсикологiчна бiохiмiя.