Кульок О. Я. Теоретичне та експериментальне обгрунтування створення ефективних антиамнезичних засобів на основі комбінації ноотропів

Досліджували можливість утворення нових ноотропів та їх комбінацій на основі гіпотези про їх модулюючий вплив на глутаматергічні синапси. Встановлено, що гліцин у моделі післяелектрошокової амнезії у щурів виявляє антиамнезуючу активність зіставиму з активністю пірацетаму, а антиамнезуюча активність 3,4-тетраметилен-бетта-карболінів превищує активність пірацетаму в 100-1000 разів. У разі спільного вживання відомих ноотропів (пірацетаму та етімізолу) чи гліцину та карбацетаму при певном співвідношенні доз комбінуємих речивин спостерігається потенціювання антиамнезуючого ефекту, що розглянуто як доказ in situ незбігу первинних цілей дії комбінованих речовин. Встановлено, що всі досліджені речовини мають властивості антиоксидантів. На відміну від антиамнезуючого, антиоксидантний ефект не потенціюється при їх комбінованому веденні. Це свідчить про відсутність причинного зв'язку між вказаними ефектами та підкреслює ведучу роль глутаматергічних механізмів у впливі ноотропів на когнітивно-мнестичні функції