Мейобентос Чорного та Азовського морів. На основі власних багаторічних даних та огляду літератури розробити наукову концепцію формування видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу в умовах підвищенної евтрофікації екосистеми Чорного та Азовського морів. Відбір проб мейобентосу та їх обробка проводилась методами затвердженними на першій установчій конференції по вивченню мейобентосу (Туніс, 1969 р). Відбір проб та вилучення мейофауни із осадів пісчаних пляжів проводились за методикою Г. Улінга (G. Uhlig, 1964, 1966). Відбір проб на пісчаних пляжах проводився приладом автора (свідотцтво № 15 від 27. Червня 1986 р), на шельфі Чорного моря — дночерпаком Петерсона з площею розкриття 0,4х0,25 м2. При обробці проб використовувалась оптика МБС-1, Біолом И, МБС-9 та комп'ютерна техніка. Наукові результати по виявленню закономірностей формування видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу при екологічних стресах дозволили виділити групи та види — індекатори якості морського середовища. На основі багаторічних рядів спостережень описана кількісна залежність між співвідношенням загальної чисельності мейобентосу та його біомасою. (Nзаг/Bзаг) та ступенем антропогенного впливу. Даний показник може використовуватись в експерт-діагностиці і прогнозуванні стану донних біоценозів при різних техногенних навантаженнях в прибережних екосистемах. Вперше вивчені кількісні характеристики та структура мейобентосу найбільш великої за площею і найбільш продуктивної північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Власні дослідження і аналіз літературних даних дозволили змінити уявлення які склалися про вертикальний розподіл бентоса в Чорному морі, розширивши його межі як у бік берега (супралітораль), так і в бік батіалі. Вперше на основі власних даних описані видове розмаїття мейобентосу Азовського моря і характер просторового росподілу його кількісних показників. Вперше мейобентос розглядається як чинник, лімітуючий чісельність популяцій бентосоїдних риб, які на стадії личинок, мальків або дорослих особ харчую ться переважно мейобентонтами.Вперше описані основні тенденції розвитку мейобентосу Чорного моря в умовах евтрофування та інших видів антропогенного навантаження. Автором вперше використовуються якісні і кількісні характеристики мейобентосу для оцінки та прогнозування стану морських екосистем. Розроблені автором критерії оцінки якості морського середовища застосовувались при виконанні цілої низки проектів і хоздоговірних тем: "Проведення комплексного екологічного моніторингу українських шельфів Чорного та Азовського морів з метою діагнозу та прогнозу стану їх екосистем, випрацьовці рекомендацій по охороні, восстоновленню та раціональному використанню" (проект НАМИТ, № г/р 0196V002402), "Комплексний моніторинг Херсонського торгового порту і прилеглих зон. Оцінка впливу виробничої діяльності порту на водні екосистеми і розробка рекомендацій по вмісту екологічного збитку" (хоздоговірна тема , ОВОС № г/р 019V007099), "Локальний моніторинг морського середовища в районі морського торгового порту "Южний" і розробка рекомендаці по зниженню екологічного збитку "(№ г/р 0197V000891), "Трофічні зв'язкі та біоенергетика прибережних екатонів на прикладі Чорного і Азовського морів" (№ г/р 0197V003262), "Вивчення впливу Одеського припортового заводу на пелагічні і доні компоненти екосистеми Григорьевського лиману (1996-1997 рр)" (ОВОС № г/р 0197V003263), "Розробка наукових основ комплексного використання ресурсів шельфу та захист прибережної зони Чорного і Азовського морів" (№ г/р 0197V003264), при складенні ОВОС республіканського та обласного значення. Розробки автора використані обласним протиссувним управлінням м. Одеси при вирішенні проблем реконструкції берегоукріпних споруд на північно-західному шельфі Чорного моря. Гідробіологія, екологія, зоологія.
