Анохов С. П. Обгрунтування і розвиток сингулярної моделі дифракції.

Дисертація присвячена розвитку оригінального підходу до дифракції електромагнітних хвиль на двохвимірних апертурах. У його основу покладена нова хвильова інтерпретація строгого розв'язку Зоммерфельда для плоскої хвилі, дифрагуючій на ідеально провідній напівплощині. Зокрема, хвиля, дифрагована в прямому напрямку, представляється суперпозицією двох хвиль: плоскої хвилі, що подібна падаючій, але з вдвічі зменшеною амплітудою, і аналогічної по амплітуді квазіплоскої нескінченої хвилі, фронт якої деформований крайовою дислокацією, що розповсюджується вздовж границі геометричної тіні. Розроблені в дисертаційній роботі прийоми теоретичного і експериментального аналізу явища орієнтовані на вичерпне, точне і повне представлення картини поля, що утворюється при дифракції реального світлового пучка на реальній двохвимірній апертурі. Перевагою нового підходу є можливість розв'язку задач підвищеної складності, зокрема, розрахунок полів дифракції при кутах спостереження, що виходять за межі параксіальної області, р озрахунок дифракції складних, довільно орієнтованих хвильових пучків на двохвимірних апертурах довільної форми, аналіз оптичного перетворення дифрагованих пучків тощо.