Максимова Т. С. Формування механізму діагностування та прогнозування економічного і соціального розвитку регіонів

Об'єкт дослідження: процеси економічного і соціального розвитку регіонів. Мета дослідження: розробка теоретичних, методологічних і методичних положень щодо корегування напрямків економічного і соціального розвитку регіонів на підставі формування та впровадження механізму діагностування досягнутого рівня та прогнозування його параметрів на перспективу. Методи дослідження: абстрактно-логічний, дедуктивний, історичний, формалізовані методи статистичного та порівняльного аналізу, економіко-математичні методи, індуктивна логіка. Теоретичні й практичні результати полягають у системному підході до вирішення проблеми формування механізму діагностування та прогнозування економічного і соціального розвитку регіонів у сучасних умовах: поглиблено трактовку сутності регіонального розвитку та систематизовано форми його прояву; визначено і теоретично обґрунтовано діагностико-корегуючу концепцію забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів. Теоретичні висновки доведені до рівня конкретних рекомендацій. Методичні положення та пропозиції щодо виміру стійкості економічного і соціального розвитку регіонів прийняті до практичного використання Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України; використані регіональними органами державного і місцевого самоврядування: Луганською облдержадміністрацією і держадміністраціями районів Луганської області; у процесі викладання дисциплін "Розміщення продуктивних сил і регіоналістика", "Управління регіональним розвитком", "Державне регулювання економіки". Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нової у вітчизняній регіоналістиці цілісної наукової концепції формування механізму діагностування та прогнозування економічного і соціального розвитку регіонів. Обґрунтовано нові підходи до оцінки впливу основних факторів на стійкість економічного і соціального розвитку регіонів. Запропоновано модель оцінки ефективності регіонального розвитку; визначено методологічні основи виміру стійкості процесів регіонального розвитку. Сферою використання є наукові установи за профілем наукової роботи у сфері дослідження розміщення продуктивних сил і регіональної економіки; виконавчі органи влади, обласні державні адміністрації, галузеві органи управління; місцеві органи самоврядування; вищі навчальні заклади.