Об'єкти - природні популяції і лабораторні культури колорадського жука Leptinotarsa decemlineata (Say), кукурудзяного метелика Ostrinia nubilalis (Hbn), картопляної молі Phthorimaea operculella (Zell), озимої совки (Scotia segetum Schiff.), комплексу саранових півдня Степу України, домінуючих видів шкідливих комах-фітофагів Полісся України. Методи - загальноприйняті методи фауністичних досліджень в ентомології та обліку чисельності комах, популяційної екології, захисту рослин - польових та лабораторних досліджень, вдосконалені та оригінальні біофізичні методи дослідження реакцій комах до інформаційних хімічних сигналів середовища мешкання, логічне та комп'ютерне моделювання динаміки популяцій комах.Новизна - обґрунтовано ендогенну складову динаміки чисельності комах - генетично визначені багаторічні цикли репродуктивного потенціалу, виживання та міграційної активності, які створюють передумови масового розмноження фітофагів, а також вплив еколого-економічних чинників на формування фітосанітарного стану, що дало змогу поглибити наукове забезпечення фітосанітарних прогнозів. Доведено, що масове розмноження та поширення основних багатоїдних шкідників - саранових, совок та інших, що реєструється в останнє десятиріччя, відбулося внаслідок виведення з обробітку великих площ орної землі, глобального потепління клімату та стану сонячної активності. Обґрунтовано, що на сучасному рівні розвитку науки надійними предикторами для складання фітосанітарних прогнозів можуть слугувати ретроспективний аналіз показників багаторічної динаміки чисельності шкідників та заселених площ, статистики масових розмножень різних популяцій з урахуванням періодичної зміни сонячної активності. Вперше в Україні розроблена методологія феромонного моніторингу лускокрилих шкідників, яка є основою розробки вдосконалених систем інструментального обліку чисельності шкідливих комах.Результати - поглиблено основні положення синтетичної теорії динаміки популяцій шкідників сільськогосподарських культур, що має значення для підвищення надійності фітосанітарних прогнозів. Розроблено концепцію сучасної організації системи моніторингу і прогнозу в Україні, що дає змогу підвищити надійність прогнозу стану шкідливих популяцій. Розроблено алгоритм оперативного прогнозу шкодочинності комплексу головних шкідників озимої пшениці дозволяє прогнозувати сумарні втрати урожаю на макро- та мікроекономічному рівнях, сучасні системи моніторингу (Деклараційний патент України на винахід №59739 А. Спосіб моніторингу саранових. А01М5//00).
