Мельничук С. Д. Молекулярні механізми дії вуглекислоти на розвиток та підтримання гіпобіотичного стану тварин

Об'єкти досліджень: щури, крапчасті ховрахи (Cittelus suslicus Gueld), риба (озерний короп Cuprinus carpio), окремі органи, кров, тканини печінки, спермії бугаїв, компартменти клітин, інтермедіати. Мета досліджень: з'ясувати молекулярно-біохімічні механізми дії основних форм вуглекислоти (рСО2 і НСО3-) на основні ланки обмінних процесів у динаміці розвитку, підтримання та виходу тварин із стану природного гіпобіозу, а також на основі результатів молекулярно-біохімічних й клінічних досліджень розробити моделі і ефективні шляхи застосування явища штучного гіпобіозу біологічних об'єктів для вирішення важливих проблем тваринництва й медицини. Методи досліджень: молекулярно-біохімічні, радіоізотопні, спектрофотометричні, хроматографічні, ензиматичні, потенціометричні, кріоскопічні, фізико-хімічні, ультрацентрифугування та інші. Практичні результати: внесення коректив у загальноприйняту формулу розрахунків окисно-відновного стану в компартментах клітин за умов природного й штучного гіпобіозу тварин за концентраціями субстратів дегідрогеназних реакцій, в яких одним з компонентів є СО2: удосконалення відомого вуглекислотного способу зберігання сперми бугаїв-плідників; розробка способу переведення риб (озерний короп) у стан штучного гіпобіозу; спосіб переведення тварин у стан штучного гіпобіозу як альтернативи загальному знеболенню організму. Пріоритетність підтверджена чотирма патентами України на винаходи, позитивним рішенням про видачу патенту України та практичними рекомендаціями. Сфера використання: медицина, ветеринарна медицина, зоотехнія.