Об'єкт дослідження: провідна система серця плода і ново-народжених, пуповинна і материнська кров при наявності в матері гіпертонічної хвороби, пізнього гестозу і цукрового ді-абету, протоколи розтину плодів і новонароджених, історії по-логів, анкети для матерів хворих дітей. Мета дослідження: вивчити патогенний вплив артеріальної гіпертензії, цукрового діабету і пізнього гестозу у вагітної на структуру основних відділів провідної системи серця плода і новонароджених, обґрунтувавши концепцію про внутрішньо-утробне формування передумов до порушення функціонуван-ня ПСС у позаутробному онтогенезі. Методи дослідження: макроскопічний, органометричний, гістологічний, гистохімічний, імуногістохімічний, морфометри-чний, електронномікроскопічний, біохімічний і статистичний методи дослідження. Практичне значення отриманих результатів: показано гістологічні, гістохімічні, ультраструктурні і морфометричні особливості будови ПСС плодів і новонароджених. При цьому встановлені кількісні і якісні відмінності в розвиткупатологічних процесів при АГ, ПГ чи ЦД. Комплексний клініко-морфологічний підхід до вивчення ПСС плодів і новонароджених дозволив розробити й впровадити в практичну роботу патологоанатомів "Спосіб виділення провідної системи серця плодів та новонароджених" (№ 51984 А) із прицільним адекватним одержанням основних відділів ПСС, що має практичне значення не тільки в перинатальної патології, але і при дослідженні ПСС дорослих померлих хворих. Крім цього, вивчення МЦР ПСС плодів і новонароджених дозволило розробити "Спосіб вивчення МЦР ПСС і міокарда" (№ 54701 А) і запропонувати його для використання у наукових дослідженнях МЦР у м'язових органах і впровадження в практичну патологічну анатомію. Отримані в роботі морфометричні дослідження основних відділів ПСС плодів і новонароджених дозволять морфологам прозектур поліпшити патологоанатомічну діагностику серцевої патології, особливо при порушеннях ритму серцевої діяльності плода протягом вагітності, а також у новонароджених. Діти, виношені в умовах материнської патології (АГ, ПГ і ЦД), мають увійти до групи ризику з регулярним обстеженням кардіологом із профілактичною метою, тому що у внутрішньоутробному періоді онтогенезу відбулося істотне ушкодження елементів ПСС. Наукова новизна отриманих результатів: вперше вивчена ПСС плодів і новонароджених при наявності в матерів АГ, ПГ чи ЦД, з використанням сучасного комплексу морфологічних методик (гістологія, гістохімія, імуноморфологія, електронна мікроскопія, поляризаційна і фазова мікроскопія, морфомет-рія), спрямованих на вивчення патологічних і компенсаторно-пристосувальних процесів у ПСС в умовах єдиної системи "мати - плід". Вперше представлені морфометричні показники ПСС плодів і новонароджених при фізіологічному перебігу ва-гітності й при наявності досліджуваної патології в матері. Установлено, що досліджувані види патології під час вагітнос-ті - АГ, ПГ і ЦД - роблять специфічну дію, що ушкоджує, у першу чергу, судини елементів ПСС плодів. Вперше виявлено, що наслідком ушкодження судинної стінки і порушення оксигенації і харчування паренхіми є зміни у фо-рмі двох ступенів тяжкості міоцитолітичних і трьох ступенів тяжкості контрактурних змін сКМЦ, наслідком чого є внут-рішньоутробна загибель деяких сКМЦ із гіпертрофією тих, що залишилися, і склерозом строми, що можна довести виявлен-ням нагромадження інтерстиціальних колагенів. Вперше від-значено, що особливістю мікроскопічної картини ПСС при виношуванні в умовах материнської АГ є відносно часте вияв-лення контрактурних ушкоджень сКМЦ. Біохімічні дослі-дження крові дозволили вперше показати, що в пуповинній крові метаболічні зміни аналогічні змінам материнської крові. Ступінь впровадження: основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджено до навчального процесу і на-уково-дослідної роботи кафедр патологічної анатомії ряду медичних ВНЗ України і в практичну діяльність лікарів пато-логоанатомів. Сфера (галузь) використання: медицина, патологічна анатомія.
