Об'єктом дослідження виступає система міжнародних економічних відносин на рівні макроекономік та фактори, що визначають конкурентність національних економік в умовах глобалізації та переходу до інформаційного суспільства. Предметом дослідження є механізм формування конкурентних переваг національних економік та форми їх прояву в товарообміні між Польщею та найближчими економічними партнерами. Метою дисертаційного дослідження є комплексний теоретичний аналіз міжнародної конкурентності національних економік в умовах ринкової трансформації, а також опрацювання стратегії покращення міжнародної конкурентної позиції Польщі на ринках Європейського Союзу, України та Росії. Теоретичну і методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення та новітні розробки англійських, американських і німецьких економістів, а також роботи польських та українських економістів, які займаються проблемами формування, оцінки та розвитку міжнародної конкурентності національних економік. Підставами для виконання роботи послужили постулати Лісабонської стратегії країн Євросоюзу, а також ухвалених у 2003 р. Сеймом Республіки Польща урядової стратегії на 2004-2006 роки і державного плану розвитку на 2004-2006 роки. У дисертації використано емпіричний матеріал, який був представлений урядовим центром стратегічних досліджень у Варшаві, а також дані EUROSTATy. У дисертації використана система методів і підходів, що дозволила реалізувати концептуальну єдність дослідження. Крім того, при дослідженні міжнародної конкурентоспроможності автор спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи досліджень: системно-структурний - при аналізі сутності поняття "конкурентність"; формалізації та абстракції - при дослідженні загальних та специфічних чинників конкурентності, систематизації та уточненні показників конкурентності економіки; аналітичний - при класифікації існуючих теорій міжнародної торгівлі; статистичного аналізу - при дослідженні складу та структури зовнішньоекономічної діяльності за товарними, географічними та побутовими ознаками, а також при визначенні тенденцій змін в товарообміні Польщі та інші. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових методологічних підходів і теоретичних положень щодо формування та оцінки міжнародної конкурентності національної економіки та розробці шляхів її посилення. При цьому: вперше: - проведено систематизацію існуючих теорій міжнародної торгівлі з позицій урахування в них проблем не тільки конкурентоспроможності товарів, підприємств, галузей, а й національних економік у цілому, що дало змогу виділити попитово-пропозиційні та синтетичні теорії, теорії міграції виробничих чинників та теорії кореляції між темпами економічного зростання, інтенсивністю торговельного обміну і зовнішньою економічною політикою; - розроблено комплексну систему оцінки конкурентності національної економіки, визначено її головні детермінанти та здійснено їх класифікацію на мета-, макро-, мезо- і мікрорівнях. Це дозволило виділити систему показників конкурентності, яка включає критерії вимірювання,критерії способу конкурування, критерії ступеню і діапазону інформації та критерії типу економіки; - проведено емпіричну перевірку основних теорій міжнародної торгівлі, яка дозволяє стверджувати, що найбільш достовірні оцінки конкурентності національної економіки можна отримати на основі застосування теорії відносних переваг, неочинникових та неотехнологічних теорій, оскільки саме вони ураховують особливості сучасних тенденцій розвитку світового суспільства у напрямку переходу до його інформаційного типу; - запропоновано методику проведення аналізу міжгалузевої та внутрішньогалузевої торгівлі, яка ґрунтується на обміні горизонтально та вертикально диференційованими товарами і дозволяє виявити найперспективніші галузі для національної економіки, здатні у майбутньому забезпечити посилення її конкурентних позицій на світовому ринку; - проведено аналіз міжнародної конкурентної позиції Польщі, як з точки зору передумов, що виникають з теорії міжнародної торгівлі і теорії економічного зростання, так і спираючись наширокий емпіричний матеріал, що дозволило у синтетичному вигляді представити зміни у польській економіці з позицій формування економічних зв'язків з країнами ЄС, особливо Німеччиною, а також Росією та Україною; - досліджено проблему комплементарності економік країн, які співпрацюють, та залежність синергетичного ефекту від рівня економічного розвитку і технологічного стану національних економік, що дозволило обґрунтувати показник подібності структур експорту й імпорту торгових партнерів та виявити закономірність поглиблення міжнародного поділу праці, яка полягає у переході від традиційного, міжгалузевого, до сучасного, внутрішньогалузевого, поділу праці; удосконалено: - визначення категорії "конкурентність національної економіки" на підставі статичного та динамічного підходів, яка трактується як здатність економічного суб'єкта вирішувати проблеми реалізації своїх інтересів шляхом конкурентної боротьби та його схильність до посилення власних конкурентних позицій, що дозволило обґрунтувати відмінності між поняттями "конкурентоспроможність", "конкурентна позиція" та "конкурентність"; - механізм оцінки впливу іноземних інвестицій на формування експортного потенціалу національної економіки, що дозволило емпірично довести більшу схильність підприємств з іноземними інвестиціями до імпорту, ніж до експорту, при загальному позитивному впливі на сукупні експортні можливості країни; - методи статистичної обробки інформації про зовнішньоекономічну діяльність на підставі групувань та обґрунтування оптимального рівня дезагрегації показників, що дозволило не тільки розширити поле аналізу, але й запропонувати заходи посилення конкурентних позицій польської економіки; - механізм впливу держави на покращення міжнародної конкурентності економіки, який ґрунтується на використанні теорії анклаву та інтегрованої теорії й дає змогу більш чітко визначити перелік ефективних інструментів впливу на конкурентну позицію країни, а також на застосуванні методології SWOT-аналізу для оцінки стану конкурентності національної економіки та обґрунтування напрямків державної підтримки її посилення; набули подальшого розвитку: - теорія компаративних переваг стосовно країн з близьким рівнем розвитку, особливо високорозвинених, на підставі переходу від традиційного тлумачення їх змісту, де перевага визначається здатністю країни більш ефективно створювати певний продукт, до сучасного, конкурентного, де перевага визначається кращим знанням ринку, що дало змогу пояснити сучасні тенденції розвитку світової торгівлі в цілому та напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Польщі з Німеччиною, Росією та Україною, зокрема. - загальний алгоритм дослідження конкурентності національної економіки та система показників, за допомогою яких вона вимірюється, що включає в себе кількісні показники, показники ціни і вартості, показники ex ante міжнародної конкурентної позиції, показники якості людського капіталу, показники рівня освіти та її вимірювання, показники якості майнового капіталу, показники макроекономічного оточення; - методика аналізу складу та структури зовнішньоекономічної діяльності за товарними, географічними та побутовими ознаками, яка передбачає значну дезагрегацію товарних груп та дає змогу більш точно визначити компаративні переваги як у розрізі окремих продуктів, так і по відношенню до тих чи інших країн. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівні. На науковому рівні - науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо конкурентності національних економік в умовах ринкової трансформації, опрацювання стратегії розвитку країни в широкому розумінні й окреслення напрямків структурних змін. На практичному рівні - для формування економічної політики з точки зору загальної підтримки покращення конкурентності економіки; для формування оптимальних розмірів і структур торгового обміну із закордоном; для коригування впливу держави і її органів на суб'єкти господарювання, особливо на підприємства, що займаються експортом; для формування інтенсивних господарських зв'язків з сусідами, тобто з Німеччиною, Росією та Україною, зокрема для всебічної співпраці у прикордонних регіонах; для створення концепції розвитку зв'язків Польщі з Росією й Україною, зважаючи на дотеперішній економічний розвиток Польщі в партнерстві з країнами Європейського союзу, особливо з Німеччиною. Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є їх використання у проекті "Стратегія розвитку економічних зв'язків Польщі з сусідами зі Сходу, а також Естонією, Литвою і Молдовою до 2020 року з точки зору можливості розвитку прикордонної співпраці" (довідка додається). Пропозиції автора щодо підвищення конкурентоспроможності знайшли практичне застосування і на підприємствах Польщі (довідки додаються). Обґрунтовані автором напрямки розвитку українсько-польських економічних відносин покладені в основу розробки стратегії діяльності Українсько-польського центру сприяння розвитку менеджменту, підприємництва та інвестицій (довідка додається). Крім того, теоретичні положення дисертації використовуються у Радомській політехніці, Жешувському університеті (Польща) та Дніпропетровському університеті економіки та права (Україна) при викладанні дисциплін "Мікроекономіка", "Макроекономіка", "Міжнародна економіка", "Економіка зарубіжних країн", "Міжнародна інвестиційна діяльність", "Міжнародна торгівля" (довідки додаються).
