Бондаревська І. А. Своєрідність естетичного в українській культурі XVII - XVIII ст.

У дисертації досліджено історичну своєрідність естетичного у динаміці української культури XVII - XVIII ст. Проаналізувавши методологічні проблеми історико-естетичного аналізу та сформулювавши принципи дослідження, дисертант акцентує увагу на відтворенні історично своєрідних структур існування - соціальних, культурних, екзистенціальних - як визначальних для аналізу почуттєвих практик доби та формування концепту естетичного. На основі структурно семіотичного аналізу текстів І. Вишенського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди відтворено типові для української барокової культури моделі існування та розкрито динаміку притаманних їм форм почуттєвих практик. Докладно проаналізовано співвідношення риторичного та естетичного в письменстві та образотворчому мистецтві, розкрито концепт естетичного в "Енеїді" І. Котляревського. Динаміку мистецької діяльності відтворено шляхом експлікації опозицій автор і читач, реальне та уявне, наслідування і творення. Досліджено співвідношення між духовною насолодою в ідеалі благочестя та специфікою естетичних станів. Виявлено тенденцію до формування концепту естетичного в культурі XVII-XVIII ст. і розкрито парадоксальність цього історичного процесу.