Десятов Т. М. Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина XX століття)

У дисертації розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти в країнах Східної Європи, проаналізовано їх становлення та розвиток у другій половині ХХ століття. Визначено специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти в цих країнах, досліджено особливості формування концепції неперервної освіти в країнах Східної Європи в умовах закономірного структурування, функціонування, еволюції неперервної освіти на основі цілісного аналізу педагогічних, політичних та економічних процесів. Теоретично виведено та емпірично ідентифіковано тенденції розвитку неперервної освіти в Україні, і на цій основі обґрунтовано можливі шляхи їхнього використання за нових соціально-економічно умов.Розглянуто основні напрями вдосконалення організаційно-педагогічного механізму формування та розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи та в Україні.Виявлено та обґрунтовано періодизацію становлення і розвитку неперервноїосвіти в європейських країнах, проаналізовано становлення і розвиток нової філософії освіти, перетворення її у стратегію і парадигму освіти в історичній перспективі. Висвітлено процес трансформації цілей, завдань, характеру та функцій освіти, форм її надання з визначенням ролей тих, хто навчаться, і тих, хто навчає, охарактеризовано кризу класичної моделі і системи освіти, суть якої полягає у суперечності між існуючою системою освіти і реальними умовами життя суспільства. Проаналізовано розвиток неперервної освіти східноєвропейських країн в контексті глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства, визначено, моделі та завдання неперервної освіти, досліджено стратегію розвитку структури неперервної освіти, проаналізовано законодавчу базу. Розглянуто систему фінансування.У дисертації визначено роль педагогічних технологій у становленні та розвитку неперервної освіти, дано визначення поняття "дистанційне навчання", та "навчання упродовж життя". Доведено, що концепція навчання упродовж усього життя єзакономірністю суспільного розвитку.У роботі обґрунтовано інтеграційні освітні процеси східноєвропейських країн, проаналізовано роль Болонського процесу щодо створення єдиного європейського освітнього простору в галузі неперервної освіти.