Гамкало З. Г. Якість сірих лісових грунтів гемеробних екосистем та її індикація (біогеоценотичний підхід)

Об’єкт – якість сірих лісових ґрунтів гемеробних екосистем західного Лісостепу України. Мета - розвиток теорії якості ґрунту, розробка нових теоретичних і методологічних засад індикації якості сірих лісових ґрунтів гемеробних систем з врахуванням їхньої здатності до реалізації екологічних функцій у біогеоценозі. Методи - методологічною основою досліджень є елементарно-аналітичний і системний підходи до ґрунту як біокосного тіла. Техніка збору інформації – полігонний моніторинг, а також стаціонарно-польовий, порівняльний еколого-географічний, біогеохімічний і лабораторно-аналітичний методи із застосуванням модельних експериментів та комп’ютерної обробки даних. Теоретичні результати - удосконалено термінологію якості ґрунту, розроблені теоретичні підходи до оцінки якості сірих лісових ґрунтів як їхньої здатності до реалізації екологічних функцій, розвинуто теорію внутрішньоґрунтового циклу Нітрогену, запропоновано концепцію енергопластичного буфера ґрунту, розроблено теоретичні основи прогнозування якості ґрунту на основі “фронту окиснення” і електропровідності ґрунтових суспензій. Практичні результати – запропоновані нові способи якісно-кількісної оцінки лабільного фонду Нітрогену ґрунту гемеробних екосистем; індикації функціональної адекватності органічної речовини ґрунту у разі пошуку ефективних замінників стійлового гною чи інших засобів і систем удобрення; індикації натуральної і набутої якостей ґрунту за допомогою вимірювання електропровідності його водної суспензії; прогнозування денітрифікаційних процесів у ґрунтах агроекосистем; теоретичні і методологічні засади оцінки екологічної якості ґрунту пропонуються для використання у навчальному процесі профільних ВНЗ, а методики індикації – при наукових дослідженнях і грунтоохоронній практиці. Новизна - виокремлено “екологічну” (яка характеризує ефективність реалізації екологічних функцій) і “агрономічну” (пов’язану з функцією родючості) якості ґрунту; застосовано теоретичні, методологічні і методичні підходи до оцінки екологічної якості сірих лісових ґрунтів, доповнено теорію внутрішньоґрунтового циклу Нітрогену, враховуючи кометаболізм N,P,K,S; показана роль активної фази органічної речовини як енергопластичного буфера ґрунту, що захищає гумус від мікробної деструкції. Уперше для України розроблено критерії регламентації набутої якості сірих лісових ґрунтів, яка включає контроль ефективності екологічних функцій, зокрема вмісту активної фази органічної речовини, біотичної активності, окисно-відновного стану, йонної активності й фітопродукційної здатності системи грунт-рослина. Ступінь впровадження - розроблені способи індикації екологічної якості грунтів використовуються Львівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції та Асоціацією фермерів та приватних землевласників Львівської області, а теоретичні і методологічні засади оцінки якості ґрунту запроваджені в навчальний процес кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка і Прикарпатського інституту імені М.Грушевського Міжрегіональної Академії управління персоналом. Галузь – науково-освітня та природоохоронна.