Об'єкт дослідження - поетапна система превентивної фізичної реабілітації різних груп населення у профілактиці хронічних неінфекційних захворювань на ре-гіональному рівні (в умовах існуючої структури охорони здоров'я, фізичної культу-ри і спорту). Предмет дослідження - ефективність впливу заходів превентивної фізичної реабілітації на здоров'я населення Донецького регіону. Методи отримання первинної інформації включали: вивчення літературних джерел і документальних матеріалів; опитування (бесіди, анкетування); методи збору загального і спортивного анамнезу; соматометричні, стоматоскопічні, функціональні методи дослідження; методи визначення рівня фізичного здоров'я, фізичної працездатності; визначення рухових тестів; лікарсько-педагогічні і лабораторні спостереження; лабораторні дослідження; методи математичної статистики. Наукова новизна отриманих даних полягає в тому, що вперше: розроблені методологія та система нової стратегії профілактики хронічних інфекційних захворювань, в основі яких лежить процескерування функціональними резервами індивіда, що полягає в розподілі обстеженого контингенту за кількісним ресурсом здоров'я, моніторування стану здоров'я і гнучкої кореляції оздоровчих програм превентивної фізичної реабілітації; обґрунтовано і запроваджено в практичну діяльність на регіональному рів-ні новий напрямок "превентивна фізична реабілітація"; розроблено організаційну структуру, що складається з елементів існуючих відомостей, які мають відношення до вирішення завдань оздоровлення населення, етапи роботи і зміст заходів із превентивної фізичної реабілітації на регіональному рівні; подано кількісну характеристику рівня фізичного здоров'я за умов масово-го скринінгу населення Донецького регіону з урахуванням особливостей професій-ної діяльності; визначено прогностичну значущість експрес-оцінки рівня фізичного здо-ров'я у розвитку хронічних неінфекційних захворювань, формування яких відбува-ється на фоні зниження резервів фізичного здоров'я; виявлено закономірності процесів термінової адаптації до максимальних фізичних, стресових і температурних навантажень осіб гірничорятувальної служби за показниками клітинного і гуморального імунітету (реакцій фагоцитозу, імуно-прилипання, лейколізису, показників імуноглобулінів А, М, G), що відображають стабільний комплекс показників неспецифічного імунного захисту і свідчать про ознаки вираженого фізичного стомлення і термінового імунодепресивного впливу неадекватних навантажень; виявлено закономірності кумулятивної адаптаційної реакції організму гір-ничорятувальників, пов'язаної зі специфічними фізичними, стресовими і тепловими навантаженнями, які проявлялися в наростанні показників гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном і міокардіальної реакції бляшкоутворюючих клітин, що може служити додатковим критерієм оцінки неадекватності навантажень; виявлено закономірності довготривалої адаптації до фізичних навантажень різної інтенсивності, що пов'язані з процесами мобілізації та утилізації основних енергетичних субстратів і систем їх регуляції у визначенні поточноїі потенціальної працездатності осіб гірничорятувальної служби, які проявилися у специфічних змі-нах клінічних і біохімічних показників (сечовини, залишкового азоту, глюкози, тес-тів резистентності емалі зубів, вітального забарвлення глікогену ясен), що є відо-браженням структурних і функціональних перебудов у процесі адаптації; удосконалено систему медичного забезпечення осіб, які працюють в екст-ремальних ситуаціях (гірничорятувальники), котра доповнена даними про прогнозу-вання працездатності, превентивної фізичної реабілітації та професійної орієнтації даної категорії осіб.
