Шабанова Ю. О. Трансперсональна метафізика німецької середньовічної містики.

Об'єкт - філософський напрямок "німецька середньовічна містика". Мета - теоретичне визначення концептуальної специфіки трансперсональної метафізики німецької середньовічної містики шляхом встановлення основних закономірностей її розвитку в контексті європейської та вітчизняної філософії. Методи - історико-філософський, методи історичного, логічного, компаративного, системного аналізу, методи герменевтики, екзегетики, інтерпретації, парадоксальної логіки й аналогій, узагальнення й абстрагування. Сформульовано специфічні риси німецької середньовічної містики у вигляді цілісної онто-гносео-антропологічної поліконцептуальності, що представлена в онтології такими рисами як індетермінізм, трансцендентний суб'єктивізм, понадсистемна еквівокаційність, динамічна субстанціональність, апофатизм у гносеології симбіозом парадоксального мислення, містичної інтенційності й логіко-раціонального обґрунтування в антропології виразилася у вигляді антропософського універсалізму й самоапофатики через духовно-трансцендентну ідентифікацію. Доведено, що концептуальною специфікою німецької середньовічної містики є трансперсональна метафізика, теоретичні джерела якої експлікуються в християнському неоплатонізмі, поміркованному містицізмі XII сторіччя та європейській містиці любові XIII- XIV сторіч. Результатом дослідження ремінісценцій фундаментальних ідей німецької середньовічної містики став висновок про вплив представленого вчення як на формування німецького ідеалізму, так і на ірраціоналістичні напрямки некласичної філософії XIX-XX сторіч. У роботі показана ідейна близькість української й німецької шкіл філософії, джерела якої експлікується в XIV сторіччя на основі звертання до візантійського апофатизму. Сфера - навчальний процес.