Петрушко М. П. Морфофункціональні, цитологічні і молекулярно-генетичні характеристики нативних і кріоконсервованих ембріонів людини

У дисертаційній роботі представлена розробка принципів морфофункціонального, цитогенетичного і молекулярно-генетичного аналізів ембріонів, що включає їх морфологічні характеристики, стадію розвитку, здатності до поновлення мітозу і генетичну діагностику, які дозволяють використовувати для перенесення у порожнину матки пацієнток морфологічно і генетично повноцінні ембріони. Встановлено, що оптимальною стадією для кріоконсервування преімплантаційних ембріонів людини є зигота. Поетапне розморожування зигот у 1 - 3-ю добу перед ембріотрансфером та наступне культивування дозволяють переносити в порожнину матки ембріони різних термінів розвитку, що збільшує імовірність їх імплантації. Кріоконсервовані ембріони у порівнянні з нативними характеризуються різними темпами морфогенетичного розвитку. Після кріоконсервування ембріони демонструють прискорені темпи дроблення, що виражається в раннім формуванні бластоцисти і збільшенні загальної кількості бластомерів. Фактори кріоконсервування впливають на здатність бластоцисти до виходу з zona pellucida, що вимагає проведення процедури допоміжного "вилуплення", збільшують кількість патологічних станів мітозів і індукують виникнення пікнотичних ядер. У преімплантаційних ембріонах людини після кріоконсервування зростає частота анеуплоїдії хромосом групи G, відбувається збільшення частоти мозаїцизму і поліплоїдії. Необхідним є проведення преімплантаційної генетичної діагностики кріоконсервованих ембріонів з метою перенесення у порожнину матки пацієнтки генетично повноцінних ембріонів.