Об’єкт - ентеровірусна інфекція в анте- та постнатальному періоді. Мета - встановити закономірності ураження плода та новонароджених ентеровірусами. Методи - вірусологічні, біохімічні, генетичні, серологічні, імунологічні, молекулярно-біологічні, статистичні. Результати - в дисертації представлені результати дослідження закономірностей внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Експериментально доведено, що факторами, які обумовлюють особливості ентеровірусної інфекції у вагітних і плода, є біологічні властивості збудника, стадія гестації, під час якої відбувається зараження, а також інфікуюча доза, вік та генетичні характеристики макроорганізму. Виявлено, що в організмі вагітних, ембріональних клітинах при інфікуванні ентеровірусами порушується метаболізм ліпідів, а в клітинах плода виникають хромосомні аберації. На патогенетичних засадах доведено можливість специфічної профілактики та медикаментозної корекції внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Встановлено, що у людей ентеровіруси на всіх етапах вагітності здатні долати плацентарний бар’єр та уражати плід. Новизна - встановлено закономірності внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Доведено, що вагітність підвищує чутливість до ентеровірусної інфекції. Вперше встановлено, що провідна роль у патогенезі експериментальної інфекції вагітних належить біологічним властивостям збудника. Характер перебігу ентеровірусної інфекції у вагітних також визначається стадією гестації, генетичними особливостями макроорганізму, віком тварин та інфікуючою дозою. Виявлено, що атенуйовані віруси поліомієліту, віруси Коксакі В та ЕСНО здатні до вертикальної передачі та призводять до загибелі плода, появи нежиттєздатного потомства, порушення процесів розвитку, формування імунологічної толерантності. Факторами, що визначають особливості перебігу експериментальної ентеровірусної інфекції плода є біологічні властивості збудника, ступінь зрілості зародка, інфікуюча доза. Вперше показано, що віруси Коксакі В та поліомієліту в клітинах плода спричиняють виникнення хромосомних аберацій. В експерименті вперше встановлено, що в організмі вагітних при ентеровірусній інфекції мають місце порушення обміну ліпідів. Експериментально доведено, що чутливість вагітних і плодів до ентеровірусної інфекції та виразність хромосомних порушень зростає зі збільшенням терміну вагітності, досягаючи максимуму наприкінці гестації. Вперше на патогенетичних засадах експериментально обґрунтовано можливість успішної специфічної профілактики внутрішньоутробної Коксакі В вірусної інфекції та медикаментозної корекції порушень метаболізму ліпідів. Параклінічними дослідженнями показана здатність різних типів ентеровірусів спричиняти внутрішньоутробну патологію. Вперше виявлено здатність поліовірусів з різною вірулентністю долати плацентарний бар’єр та уражати плід на всіх етапах гестації. Ступінь впровадження - результати проведених досліджень впроваджено у формі методичних рекомендацій, що використовуються у науковій та практичній роботі, а також в педагогічний процес. Сфера використання -медицина, вірусологія.
