Об'єкт дослідження: патологічна анатомія ішемічної хво-роби серця (ІХС). Мета дослідження: встановлення особливостей морфо-функціональних змін вегетативної нервової системи (ВНС) се-рця при коронарній недостатності та визначення їхньої ролі в патогенезі ангіогенних уражень серцевого м'яза. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети й розв'язання задач використані макроскопічний, органометрич-ний, гістологічний, гістохімічний, морфометричний, імуногіс-тохімічний, біохімічний і статистичний методи дослідження. Практичне значення отриманих результатів: отримані дані дозволять лікарям-патологам оцінювати патологічні зміни у ВНС людини при різних формах ІХС. Установлені критерії морфологічних ознак патологічних змін серцевої іннервації мають діагностичне значення для обґрунтування патогенетич-них механізмів ураження міокарда при відсутності значного стенозу коронарних артерій. Визначені й запропоновані най-більш раціональні методики дослідження вегетативної іннерва-ції серця, доступні для роботи впатологоанатомічному відді-ленні. Розкриті патогенетичні механізми ішемії міокарда до-зволять кардіологам враховувати функціональний стан ВНС в таких хворих із метою профілактики ішемічних змін та на їх основі розробляти принципи адаптаційного захисту міокарда, виявляти фактори ризику розвитку патологічних змін ВНС та серцево-судинної системи в цілому. Запропонований спосіб моделювання ІХС з використанням цілодобового освітлення є доступним у застосуванні та відтворює в серцевому м'язі пато-логічні процеси, характерні для ІХС, що дозволяє застосовува-ти його для дослідницьких потреб. Наукова новизна отриманих результатів: у результаті проведеного дослідження вперше вдалося комплексно оцінити морфологічні зміни інтракардіальної нервової системи серця у випадках смерті від різних форм ІХС. Розроблено диферен-ційно-діагностичні критерії змін інтрамуральної нервової сис-теми серця для їх оцінки у випадку смерті внаслідок ішемії мі-окарда. Уперше з'ясовано особливості ушкодження міокарда під впливом патологічних змін симпатичної й парасимпатич-ної іннервації серця. Установлено, що при ішемії міокарда симпатичний відділ ВНС серця зазнає більш ранніх альтерати-вних і реактивних змін порівняно з парасимпатичним, що зу-мовлює розвиток десимпатизації міокарда й зміни чутливості кардіоміоцитів до катехоламінів із утворенням додаткових зон некробіотичних змін. Вперше встановлено, що дисфункція інтракардіальної нерво-вої системи при ІХС створює передумови для розвитку ангіос-пазму серцевих судин, що пояснюється, по-перше, прогресую-чим дисбалансом холінергічної та адренергічної іннервації з перевагою вазоконстрикторних ефектів, та, по-друге, ендоте-ліальною дисфункцією з порушенням контролю реактивності судинної стінки. На основі отриманих даних розкриті нові ланки етіології та патогенезу ішемії міокарда, що створює но-вий напрямок етіопатогенетичної профілактики й лікування цього виду серцево-судинної патології. Ступінь впровадження: отримані дані впроваджено в навчальний процес кафедр патологічної анатомії вищих навчальнихмедичних закладів України (Харківського, Запорізького держа-вних медичних університетів, Національної академії післядип-ломної освіти ім. П.Л.Шупика), а також у практичну діяльність патологоанатомічних відділень лікарняних закладів (Інституту терапії АМН України ім. Л.Т. Малої, Харківської обласної клі-нічної лікарні) та Тернопільського, Одеського, Запорізького патологоанатомічних бюро. Сфера (галузь) використання: медицина, патологична анатомія.
