Карамишев Д. В. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я

Об'єкт дослідження - управління системою охорони здоров’я в Україні. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування методологічних засад і концептуальних підходів щодо управління системою охорони здоров’я в Україні і на цій основі конкретизація та розкриття можливостей використання механізмів державного регулювання інноваційних процесів у даній сфері. Методи дослідження - системний та комплексний підходи, історичний, логічний та системно-аналітичній, логіко-семантичний, структурно-логічного моделювання, порівняльного аналізу, економіко-математичні, соціологічний (анкетування, цільове експертне опитування), експертних оцінок, описового та абстрактного моделювання й узагальнення, прогностичний, графічний, проблемно-орієнтовний, діагностичний і програмно-цільовий методи. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у сукупності вони становлять теоретичну, методологічну і методичну основу для практичного вдосконалення і реалізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше систематизовано методологічні та гносеологічні підходи до стратегічного управління системою охорони здоров’я, визначено концептуальні засади інноваційних перетворень і запропоновано пріоритетний тип розвитку відповідної системи в сучасних умовах; розкрито сутність, конкретизовано зміст інноваційних процесів у системі охорони здоров’я на основі формалізації процесів у складних ієрархічних системах і запропоновано типологізацію та класифікацію інноваційних процесів за зовнішніми ознаками; обґрунтовано методичні підходи до диференціації інноваційних процесів на основі їх морфологічної діагностики за індикативно-рецептивним принципом, з визначенням тенденційних властивостей, а також акцентовано увагу на необхідності запровадження на цій основі конкретних способів і засобів державного регулювання; розроблено та запропоновано концепцію інноваційних перетворень системи охорони здоров’я, яка відрізняється від існуючої концепції розвитку системи охорони здоров’я тим, що передбачає перехід від принципу соціальної орієнтації до соціального спрямування та націленістю на впровадження нововведень за допомогою нових підходів та засобів її реалізації.