Об'єкт дослідження: процеси проміжного обміну триптофану (за кінуреніновим шляхом) та їх зв’язок з нейромедіа-торними процесами в щурів із різним рівнем судомної готов-ності. Мета дослідження: встановити нейрохімічні механізми формування судомної готовності головного мозку і роль в них кінуренінів. Методи дослідження: етологічні (нейроповедін-кові) дослідження; спектрофотометричні, флуорометричні, бі-охемілюмінесцентні методи; методи іонообмінної, високоефе-ктивної рідинної, газової, тонкошарової хроматографії; мето-ди диференційного центрифугування; метод флуоресцентних зондів, статистичні. Теоретичне та практичне значення ре-зультатів: результати є новими науковими відомостями щодо механізмів участі кінуренінів у формуванні судомної готовності головного мозку. Виявлені закономірності дозво-ляють по-новому оцінити роль кінуренінів у функціональній активності головного мозку, у формуванні судомної готовності і розглядати кінуреніновий шлях метаболізму як одну із ланок забезпечення синаптичної пластичності та певного співвідношення між збуджувальними та гальмівними процесами в головному мозку. Виявлена у роботі залежність впливу кінуренінів на нейромедіаторні процеси і судомну готовність головного мозку від вихідного стану останньої є основою для більш диференційованого та цілеспрямованого їх використання у протисудомній терапії в залежності від ініціюючих механізмів судомних проявів фізіологічної активності. Результати, отримані в роботі, є основою і для об-грунтування механізму біологічної дії групи синтетичних органічних сполук (а саме поліетиленгліколів) та для розробки державних стандартів стосовно можливих граничних концентрацій цих сполук у воді водоймищ господарчо-питного і культурно-побутового призначення. Наукова новизна результатів: у роботі доведено, що кінуреніни є важливою ланкою у ланцюзі нейрохімічних механізмів формування судомної готовності. Показано, що вихідна фонова активація кінуренінового шляху обміну трип-тофану сприяє формуванню підвищеної судомної готовності через зміни в системахГАМК, катехоламінів та глутаматергічній передачі. У статевозрілих щурів виявлено залежність впливу кінуренінів на нейромедіаторні процеси і судомну готовність головного мозку від її вихідного стану. В експериментах на білих щурах із високою судомною готовністю вперше встановлено, що активація кінуренінового шляху обміну триптофану супроводжується підвищеною генерацією активних форм кисню. У щурів із високим рівнем судомної готовності виявлено посилення контролю вивільнення медіаторів за рахунок пресинаптичних рецепторів збуджувальних амінокислот, зниження негативного та зростання позитивного контролю збуджувальної нейропе-редачі. У цих тварин встановлено зменшення гальмівного кон-тролю дофаміном збуджувальної дії глутамату в гіпоталамусі, що сприяє активації ГАМК-ергічної трансмісії в substantia ni-gra і має певне значення у формуванні високої судомної гото-вності. Показано, що вплив кінуренінів на вміст нейроме-діаторів у головному мозку щурів залежить від вихідного ста-ну судомної готовності. Загальною закономірністю цього впливу є усунення різниці між групами у вмісті більшості медіаторів. Доведено, що вплив кінуренінів на вміст ГАМК забезпечується змінами активності ферментів обміну ГАМК та глутаматергічної передачі і залежить від вихідного рівня судомної готовності. Обгрунтовано, що зміни вмісту гліцину та аспартату за впливу кінуренінів є адаптивними і спрямовані на підтримання балансу між гальмівними та збуджувальни-ми процесами. На відміну від існуючого до цього часу поділу кінуренінів на конвульсанти та антиконвульсанти, у роботі показано, що вплив кінуренової кислоти на судомну готовність головного мозку залежить від вихідного стану останньої: у щурів із високим рівнем судомної готовності кінуренова кислота зменшує здатність до судом, у щурів із низьким рівнем – підвищує. Ступінь впровадження: результати використано при обґрунтуванні державних стандартів вмісту поліетиленгліколів в об'єктах навколишнього середовища (акт про впровадження № 8/213 від 21.03.02; Постанова МОЗ України «Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин у воді водоймищ» № 15 від 12.12.05). На методичні прийоми, що використані в роботі, отримано патент «Спосіб визначення параметрів зв'язування нейроактивних амінокислот» (№ 33927 А, G01N 33/48), який занесено до реєстру нововведень МОЗ України № 18-19-2003 (№ ДР 122/18/03). Галузь використання: фізіологія, нейрофізіологія, біохімія.
