Манівчук Г. В. Механізми відновлення саморегуляції, підвищення продуктивності, охорони та раціонального використання лучних агробіогеоценозів Українських Карпат

Дисертаційне дослідження присвячене розробці теоретико-методологічних та прикладних засад відновлення механізмів саморегуляції біотичних та абіотичних зв'язків в лучних агробіогеоценозах, які втрачено під впливом цілої сукупності ан-тропогенних та природних чинників, з метою підвищення їх продуктивності та охорони видового різноманіття як основи стійкості до водної ерозії і трофічних зв'язків всієї гірської екосистеми. Обґрунтована система біомеліоративних заходів, спрямованих на підвищення біотичної активності ґрунтів, реанімації деградованих гірсько-лучних і високогірно-полонинських угідь. Сформована концепція виробництва і використання біогенних добрив на базі місцевих ресурсів органіки та популяцій педобіонтів-редуцентів для їх переробки в біокомпости. Як вид біогенних добрив біокомпости насичені не тільки біофільними елементами, але і популяціями живої ґрунтової біоти, здатної до активної біодеструкції відмерлих решток у ґрунті, а відповідно, поліпшення трофічних умов у ньому. На цій основі одержала подальший розвиток теорія замкнутого колообігу біофільних елементів в агроекосистемі та можливість переходу на природоощадливі системи ведення лучнопасовищного господарства і виробництва безпечної для здоров'я людини та конкурентоздатної продовольчої продукції.