Поспєлов Б. Б. Адаптація авіаційних радіотехнічних систем в умовах ситуаційної невизначеності

Об'єкт дослідження - процес інформаційного обміну в радіотехнічних системах в реальних умовах функціонування з урахуванням завад. Мета дослідження - розвиток теорії й методології забезпечення інформаційного обміну в авіаційних радіотехнічних системах у ситуаційної невизначеності на основі адаптивного підходу. Методи - статистичної теорії радіосистем, оптимізації, стохастичного програмування, адаптації та статистичного моделювання. Створено теоретичні основи щодо забезпечення інформаційного обміну в умовах невизначеності та суттєвої зміни сигнально-завадової обстановки при обмеженому частотно-енергетичному ресурсі авіаційних радіотехнічних систем, які базуються на використанні динамічних трактів передачі з погодженою і розмежованою адаптацією просторових характеристик спрямованості на передавальному та приймальному боках; уперше одержано математичні моделі динамічних трактів передачі, що настроюються; вперше розроблено методологію узгодженої та роздільної адаптації динамічних трактів передачі щодо різних рівнів структурної та ситуаційної невизначеності. Створені передумови для нової стратегії побудови авіаційних радіотехнічних систем, що функціонують в умовах сигнально-завадової обстановки та геометрії систем, що швидко змінюються. Рівень впровадження - міжгалузевий. Сфера використання - організації, які вирішують задачі забезпечення функціонування радіосистем і комплексів у невизначених та суттєво нестаціонарних завадових умовах.