Зайцева З. І. Інституціоналізація української науки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

На основі аналізу комплексу опублікованих та неопублікованих джерел у дисертації здійснено аналіз і систематизація політичних, організаційних, інтелектуальних, особистісних чинників процесу розвитку української науки кінця ХІХ - початку ХХ ст. Обґрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій включно з такими елементами і ланками як кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари мало лінійно-поступовий характер. Доведено існування взаємозалежності між статутними реформами у НТШ, суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Здійснено відхід від політизації діяльності НТШ й схематичного трактування УНТ як культурологічного утворення, окреслені засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у сегменті українознавчої тематики, досягнення предметно-дисциплінарного зсуву у галузі українознавства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.