Дашковська О. Р. Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності: загальнотеоретичний аналіз.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0508U000236

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

28-03-2008

Спеціалізована вчена рада

Д 64.086.02

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню ідейно-теоретичних та історичних джерел формування правового статусу жінки, особливостям реалізації жінками своїх суб'єктивних прав і законних інтересів, а також окремим механізмам правового захисту прав жінки. Сформульовано погляд на правове становище жінки через теоретико-історичне значення її соціальної цінності, відповідно до уявлень про справедливу міру свободи і рівності жінки і чоловіка. У роботі проаналізовано співвідношення рівності і справедливості, яка найбільшою мірою виражає загальносоціальну сутність права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю і суспільством, громадянином і державою. Розглянуто ліберальну та соціальну концепції рівності, проведено розмежування таких понять, як "рівність" та "рівноправність". Визначено поняття та ознаки гендерної рівності, зміст яких формувався поступово, неоднозначно і суперечливо. Гендер розглядається як соціальна приналежність до певної статі, як уявленнякожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Формальна рівність не може подолати фактичну нерівність, що існує між чоловіком і жінкою й проявляється в різних аспектах. Але вона є юридичною основою для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка і жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну, досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна і фактична, позитивна та негативна, які проявляються в прямій і непрямій формі, та визначено способи подолання дискримінації за ознакою статі. В роботі визначається зміст і сфери дії принципу недискримінації, який означає заборону необґрунтованого відмінного ставлення до осіб, які знаходяться в однаковій ситуації, чи однакового підходу до осіб, які знаходяться в різних ситуаціях. Аналізуючи міжнародний досвід впровадження позитивних дій, зазначено, що це складний механізм , який при неправильному застосуванні може призвести до негативних соціальних наслідків.

Файли

Схожі дисертації