Об’єкт – населені пункти трьох лівобережних українських губерній Російської імперії (Полтавської, Харківської, Чернігівської), що наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. мали офіційний статус міста. Мета роботи – на основі комплексного аналізу опублікованих документів, архівних матеріалів, періодичної преси, мемуарів показати темпи та специфіку демографічних, соціально-економічних та суспільно-політичних зрушень в містах Лівобережжя України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., формування міської самосвідомості, міського суспільства в умовах модернізації. Методи – аналітичний, синтетичний, логічний; типологічний, синхронний, проблемно-хронологічний, діахронний, порівняльно-історичний, структурно-системний, історичного моделювання; статистичний та соціальної психології. Практичне значення: Матеріали та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці наукових та науково-популярних праць, навчальних посібників з історії України, Росії, компаративістських досліджень з урбаністики, етнології, краєзнавства, при викладанні відповідних загальних та спеціальних курсів у вищій школі. Положення дисертації були використані при написанні узагальнюючого видання «Історія міста Харкова. ХХ століття», посібника «Політична історія України», а також у курсах та спецкурсах «Історія України», «Історія Слобідської України», «Історія української культури», що читаються на кафедрі українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Дисертація є першим комплексним дослідженням історії міст Лівобережжя України з кінця ХІХ ст. до початку Першої світової війни. На основі опублікованих та архівних документів, більшість з яких вперше залучається до наукового обігу, висвітлено демографічні процеси по містах між 1897-1914 рр., станова, професійна, статева, вікова, національна, конфесійна структура населення, характер урбанізаційних процесів. Визначено питому вагу промислового потенціалу міст Лівобережжя у регіональному і загальноукраїнському, структуру промисловості, ремесла, торгівлі, розвиток кредитно-фінансових установ, міських бюджетів по містах різних типів. Показано діяльність міських самоврядувань щодо розвитку комунального господарства та урбаністичного обличчя населених пунктів. Спосіб життя мешканців великих і менших міст, характер міського суспільства в регіоні, самосвідомість еліти та пересічних городян розкрито крізь вплив українського чинника, політичних, культурних процесів доби. Зміст та характер боротьби міст за виділення в окрему земську одиницю, взаємини суспільства і влади, становлення новітніх комунікативних можливостей проаналізовано з точки зору процесів модернізації у загальноімперському і загальноєвропейському контекстах.
