Шевцов С. В. Метафізика поетичного мислення Античності (досвід історико-філософської реконструкції).

Об'єкт - метафізичний зміст поетичного мислення Античності як твірної структури в аспектах сказання, писання, читання. Мета - розкриття метафізичного змісту поетичного мислення Античності як твірної структури в аспектах сказання, писання, читання на основі історико-філософського аналізу трагічного самопізнання в едіпології Софокла як поетичної реалізації смислового змісту Античності. Методи - дискурсивні підходи діалектики, феноменології, фундаментальної онтології, філософської герменевтики, семіотики, структуралізму. Показано, що витоком феномена поетичного мислення Античності у Давній Греції є поняття "пойесіс" як витворення, вищим проявом якого є самопізнання. На підставі розуміння твірної природи поетичного мислення розкриваються його формальні та змістовні аспекти. Формально фрейм пойесісної дії визначається твірними структурами: сказанням як формуванням образу світу, який у своїй анонімності онто-гносео-аксіологічно визначає умови буття людини в його словесному вимірі; писанням як творчим процесом, де не тільки персоніфікується цей завданий у виді тої ж фабули образу світу, але і розсуваються його горизонти; читанням як таким прилученням до явищ культури, в якому здійснюється відкриття в самій людині нових рівнів буття, і де читач - співавтор письменника. Змістовно феномен поетичного мислення розкривається на підставі комплексного історико-філософського аналізу едіпології Софокла як поетичної реалізації головних смислових інтенцій епохи. Сфера - навчальний процес.