Мета дослідження: комплексне вирішення проблеми розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін шляхом розробки концептуальних напрямів удосконалення теорії, методології та організації економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета. Об'єкт дослідження: теорія і практика економічного аналізу Предмет дослідження: теоретико-методологічні та організаційно-прикладні засади розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін. Методи дослідження: історичний, логічний, загально методологічні засади системного підходу, логіко-гносеологічний, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція, порівняльно-правовий, бібліометричний, бібліографічний, спостереження, зіставлення, статистичний, графічний, комплексних оцінок, моделювання, формалізації. Наукова новизна полягає у комплексному вирішенні наукової проблеми розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін шляхом розробки концептуальних напрямів удосконалення теорії, методології та організації економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета. Найбільш вагомими результатами, які характеризують наукову новизну дисертації, є такі: вперше одержано: науково обґрунтований підхід до ідентифікації багатоаспектного змісту економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності та навчального предмета, їх соціального значення та системної трансформації під впливом інституційних змін; теоретико-методологічні положення комп'ютеризації економічного аналізу з використанням методів та моделей аналізу даних (OLAP та Data Mining), що передбачають диференціацію та інтеграцію (комп'ютеризація економічного аналізу як окремого виду діяльності та в системі управління суб'єкта господарювання) залежно від цільового спрямування інформаційних запитів суб'єктів. Удосконалено: методологію економічного аналізу в частині обґрунтування її багаторівневої структури; систему регулювання економічного аналізу з урахуванням особливостей національного розвитку економіки, історичних традицій, менталітету (неформальних обмежень), що передбачає синтез економічної, правової та морально-етичної складових з метою забезпечення якісних характеристик результативної аналітичної інформації для задоволення інституційних запитів; типологію суб'єктів економічного аналізу; комплексний підхід до організації системи економічного аналізу підприємства в частині формування концепції організації, розвитку й удосконалення такої системи для різних суб'єктів господарювання за організаційно-правовими формами, видами та масштабами діяльності, організаційними структурами управління; підходи до організації викладання аналітичних предметів у системі вищої економічної освіти для забезпечення потреб постіндустріальної економіки та формування економічної свідомості громадян України. Дістало подальший розвиток: виявлення тенденцій розвитку економічного аналізу в межах суспільно-економічних формацій шляхом дослідження його еволюції з урахуванням наукових традицій; дослідження становлення та розвитку української наукової аналітичної школи; теоретичні засади економічного аналізу як прикладної функціональної науки з використанням системного підходу в частині: визначення її змісту як науки, що розвиває методологію пізнання дійсності в межах предмета, розкриваючи сутність і внутрішню природу, закономірності розвитку економічних явищ і процесів, через дослідження причинно-наслідкових зв'язків, впливу зовнішніх і внутрішніх чинників; розвитку диференційованого підходу до ідентифікації предмета економічного аналізу як науки і практичної діяльності; виявлення наслідків взаємозв'язків економічного аналізу й контролю, характер яких визначає необхідність стандартизації аналітичних методик для внутрішніх суб'єктів господарського контролю з метою підвищення рівня суспільної довіри до результатів контролю через зменшення асиметричності інформації і оптимизацією варіативності методик, мінімізацією впливу суб'єкта контролю; розробка моделей компьютеризації економічного аналізу; визначення когнітивних аспектів формування спеціаліста з економічного аналіза через формування вимог до системи знань, вмінь та навичок, для забезпечення розвитку економічного аналізу як практичної діяльності та навчального предмету. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Житомирської обласної державної адміністрації, Головне управління економіки, Аудиторської палати України, Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Житомирі, ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", діяльність корпорації "Група компаній "Планета", аудиторської фірми "ЕЙЧ ЕЛ БІ ЮКРЕЙН". Окремі результати застосовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету, Хмельницького національного університету, Білоруського державного економічного університету щодо розробки програм і навчально-методичного забезпечення предметів "Економічний аналіз", "Фінансовий аналіз", "Стратегічний аналіз".
