Калачнюк Л. Г. Молекулярні аспекти екзогенної регуляції метаболізму у клітинах мікроорганізмів-симбіонтів та тварини-господаря

Дисертація присвячена вивченню особливостей контактування нововідкритої ГТФ-ази (білок RsgA) з малою субодиницею рибосоми у клітині Escherichia coli. RsgA з високим ступенем афінності зв'язується з тмРНК, не впливає на швидкість її аміноацилювання аланіл-тРНК-синтетазою та здатний брати участь у трансляційних і/або транс-трансляційних процесах. Все це разом з даними про інгібування активації ГТФ-ази аміноглікозидними антибіотиками, які специфічні до 30S субодиниці в зоні А-сайту, відкриває нові деталі функціонування рибосоми й можливі механізми регуляції трансляційних процесів у клітинах прокаріотів. Показано, що для підтримання стабільності функціонування травної системи жуйних тварин важливу роль відіграє мікробний зовнішньоклітинний редокс-потенціал та ті фактори, які здатні його змінити. Швидкість змін концентрації аміаку в рубці залежать від утворення сполук глутамату та глутаміну, а також піроглутамату й регулюються аліментарними чинниками. Виявлені відсутність активності фосфокетолази та наявність високої активності 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази і фруктозодифосфатальдолази в клітинах окремих пектинолітичних бактерій при повній утилізації пектину, ксилози й інших субстратів свідчать про перетворення їх метаболічними шляхами Ентнера-Дудорова й Ембдена-Мейєргофа-Парнаса, відповідно. Це підтверджується стехіометрією утворених метаболітів, яку можна регулювати факторами живлення. Токсична дія пентахлорфенолу є вірогідно зниженою при введенні в раціон сорбентів, йонофору та джерел легкодоступної енергії. В екзогенній регуляції інтрацелюлярного метаболізму суттєву роль відіграють властивості межувального глутаматдегідрогеназного комплексу про- й еукаріотичного походження, азотфіксуючі, дегідрогеназні й інші біохімічні реакції, які беруть участь у процесах зниження дії токсикантів і відновленні пошкоджених клітин.