Мета дослідження: полягає в розробці стратегії підвищення якості та відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності в Україні та обґрунтуванні інструментарію реалізації цієї стратегії, формуванні теоретичних, методологічних і практичних положень аудиторської діяльності в сучасних економічних умовах. Об’єкт дослідження: аудиторська діяльність, її організація і технологія. Предмет дослідження: теоретико-методологічні основи організації і стандартизації аудиторської діяльності в рамках розробленої стратегії підвищення якості та відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності в Україні та країнах світу. Методи дослідження: історичний, логічний, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, індукція, дедукція, системний підхід, моделювання, логіко-гносеологічний, статистичний, порівняльно-правовий. Наукова новизна полягає у розробці стратегії підвищення якості та відповідальності суб’єктів аудиту шляхом внутрішньофірмової стандартизації їх функціонування і теоретико-методологічному обґрунтуванні організаційних та методичних положень аудиторської діяльності в Україні. У процесі проведеного дослідження отримано наступні результати, яким характерна наукова новизна: вперше одержано: науково обґрунтовану стратегію підвищення якості аудиторських послуг на основі створення інституту страхування відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності в рамках професійного середовища (шляхом відкриття при Аудиторській палаті України страхової компанії у формі юридичної особи з делегуванням функцій контролю рівня освіти аудиторів та якості робіт, страхування аудиторської діяльності, здійснення страхових виплат, проведення фінансових розслідувань), що підвищує довіру суспільства до результатів аудиторських перевірок і забезпечує гарантію прийняття ефективних економічних рішень на національному рівні; методологічні положення наскрізної комп’ютеризації процесу аудиту на основі SAP R/3, що базуються на технічних принципах розвитку, сумісності, стандартизації, системності, надійності, пристосування, ефективності, науковості та інформаційних принципах повноти, об’єктивності, єдності, аналітичності, оперативності, контролю, що забезпечує комплексне вирішення питань організації й здійснення аудиторської діяльності; науково обґрунтовану систематизацію регламентаційних структур з різним ступенем державного втручання (м’яка модель регулювання, жорстка та змішана), що дозволяє сформувати оптимальні умови розвитку аудиторської професії в конкретній країні з урахуванням національних традицій; удосконалено: категорійно-понятійний апарат аудиту: визначені шляхи гармонізації вітчизняної та зарубіжної термінології, що забезпечує системне упорядкування дефініцій, однозначне сприйняття й трактування інформації різними категоріями користувачів, а внаслідок – підвищення якості аудиту; механізм застосування складових методології та методики господарського контролю в аудиті фінансової звітності з урахуванням вітчизняного та світового досвіду здійснення аудиторських процедур, що сприяє підвищенню надійності результатів аудиторської діяльності, престижу аудиту та довіри до нього суспільства; теоретико-емпіричну модель ідентифікації складових аудиторського ризику на основі професійного підходу до управління аудиторським ризиком та обґрунтування принципів оцінки суттєвості на усіх етапах, що сприяє точності та вищому рівню безпеки аудиту для користувачів; дістало подальший розвиток: теорія застосування вибіркового способу в аудиторському дослідженні: розроблено методику відбору елементів контролю, сформовано класифікацію помилок вибірки та виявлено способи їх оцінки, визначено специфіку застосування методичних прийомів контролю в умовах вибіркових аудиторських перевірок, обґрунтовано порядок поширення результатів вибіркового аудиту на всю сукупність документів, операцій та звітних показників. Наведений методичний інструментарій є основою розширення сфери застосування вибіркових способів контролю в аудиті та удосконалює техніку проведення аудиторських перевірок; теоретичні засади організації роботи великого суб’єкта аудиторської діяльності на основі процесного підходу до стандартизації нормативного забезпечення, системи процедур організації і методики його функціонування. Комплексне застосування стандартів формує базу для ефективного підприємництва в аудиторській діяльності та підвищення результативності бізнесу в сфері аудиту; система контролю якості аудиту та аудиторських послуг в середовищі формування ділової репутації суб’єкта аудиторської діяльності на основі виділення критеріїв оцінки якості функціонування аудиторської фірми, що сприяє формуванню моделі позитивної поведінки фахівців вітчизняних аудиторських фірм та створенню їх конкурентних переваг у міжнародному співробітництві; теоретико-методологічні підходи до впровадження системи відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) з урахуванням їх функцій і завдань як основи розвитку правового забезпечення професійної аудиторської діяльності. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Спілки аудиторів України, Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, Аудиторської фірми “РСМ АПіК”, Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”, Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ВАТ “Квазар”. Окремі результати застосовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету, Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України щодо розробки програм і навчально-методичного забезпечення предметів “Аудит (основи)”, “Організація і методика аудиту”, “Судово-бухгалтерська експертиза”, “Контроль і ревізія”, “Звітність підприємства”.
