Бойко П. К. Епізоотичний процес та специфічна профілактика емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0509U000617

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.03 - Ветеринарна мікробіологія та вірусологія

21-10-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертація присвячена вивченню інфекційного та епізоотичного процесів емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби та розробці засобів специфічної профілактики цієї інфекції. Проведено оцінку просторої і часової динаміки напруженості епізоотичної ситуації щодо емкару у світі та в Україні. Встановлено, що збудник інфекції має панзоотичне розповсюдження у світі, а сама інфекція характеризується спорадичністю, ензоотичністю та нерівномірним проявом на території п'яти континентів світу. Найвища напруженість епізоотичної ситуації спостерігається на американському та африканському континентах, а найменша - в країнах Австралії та Океанії. Територія України є місцем постійного прояву епізоотичного процесу емкару. За індексом епізоотичності впродовж 1971-2007 рр. найбільш напружена ситуація у Донецькій, Харківській, Рівненській, Чернігівській, Волинській, Львівській, Одеській, та Тернопільській областях. Особливістю географічного поширення емфізематозного карбункулу в Україні є зональність, яка приурочена до природних лучних ландшафтів, розташованих в басейнах розливу річок або на територіях з поверхневим заляганням водоносних горизонтів.На морських свинках встановлена можливість спор збудника інфекції вегетувати у травному тракті, долати бар'єр слизових оболонок, вибірково осідати в деяких органах і тканинах і через певний час елімінувати з них через фазу вегетації, спричиняючи стан імунізуючої субінфекції. Встановлено факультативний тип паразитизму Cl. chauvoei, вивчено закономірності функціонування епізоотичного процесу емфізематозного карбункулу, визначена активність його ланок. Джерелом збудника інфекції виступають хворі тварини, трупи та ґрунт. Перші два об'єкти виділяють в навколишнє середовище вірулентну популяцію Cl. chauvoei; переживання збудника інфекції в ґрунті поступово веде до зниження його вірулентності. Головними факторами передачі збудника інфекції є корми, вода, ґрунт. Найсприйнятливішою до інфекції Cl. chauvoei є велика рогата худоба у віці 0,5-2 роки. Встановлено чинники, які обумовлюють саморегуляцію епізоотичного процесу емфізематозного карбункулу. Сконструйовано, проведено доклінічні і клінічні випробування інактивованої вакцину проти емкару великої рогатої худоби і овець "Емкарвак" на основі вітчизняного штаму Л-7, яка забезпечує імунітет тривалістю 9 міс.

Файли

Схожі дисертації