Вперше підготовлений чек-лист мікрофітобентосу Чорного, що включає 1007 таксонів: Bacillariophyta (832), Cyanoprocaryota (110), Dinophyta (24), Chlorophyta (23), Chrysophyta (10), Euglenophyta (6), Cryptophyta (2). У мікрофітобентосі регіонів Чорного моря виявлено 373 таксони мікроводоростей, в т.ч. в прибережжі Кавказу - 103 таксони (53 роди), Криму - 318 таксони (127 родів) і Філофорного поля Зернова (ФПЗ) - 156 таксонів (62 роди), що складає 37% від загальної кількості водоростей усього Чорного моря. Вперше в бентосі виявлено 67 родів, 91 вид, різновид і форма, в т.ч. 22 роди і 74 види і ввт - нові для флори моря; змінено номенклатурний статус у 25 таксонів діатомових. Встановлені загальні тенденції сезонної динаміки видового складу і кількісних характеристик мікрофітобентосу в різних екотопах Чорного моря. Мікрофітобентос характеризується весняним максимумом розвитку. Встановлено, що первинна продукція мікрофітобентосу твердих грунтів верхньої субліторалі Чорного моря найбільша у весняний період за рахунок інтенсивного розвитку зелених, колоніальних форм діатомових і синьозелених водоростей. Вперше досліджені продукційні показники мікрофітобентосу твердих грунтів, який утворює до 300 г С/кв. м· на рік і є стабільним джерелом автохтонної органічної речовини в верхній субліторалі Чорного моря. Біотичний баланс мікрофітобентосу позитивний цілорічно (від 1,79 до 8,3) і досягає найбільших значень з квітня по жовтень. В результаті синхронного вивчення мікроводоростей бентосу і планктону, а також гідрохімічних показників в евтрофних умовах Козачої бухти (вплив ссавців океанаріуму і мідійної плантації) встановлено, що мікроводорості є елементами єдиного еколого-флористичного комплексу видів. Виявлено 184 таксони: в мікрофітобентосі - 132, фітопланктоні - 86 (33 спільних види, з них більш 50% зустрічається в товщі води). Зареєстровано два піки у развитку мікроводоростей: весняний в мікрофітобентосі, весняний за чисельністю і літній за біомасою в фітопланктоні бухти; максимальне значення індексу Шеннона відзначені в мікрофітобентосі (H=4,25) весною, фітопланктоні (H=4,26) - влітку. Чисельність і біомаса мікроводоростей в 2-2,5 рази вищі в бухті, ніж в "умовно чистих" акваторіях моря. В процесі седиментації фітопланктону в структурі угруповань мікроводоростей відбувається диференціація видів за біотопами: коефіцієнт флористичної схожості (Ks=0,38) найбільший влітку, коли фітопланктон опускається на дно, а найменший (Ks=0,14) навесні за рахунок масової вегетації прикріплених бентосних діатомових. 10-20% бентосних і бентопланктонних видів зустрічається в фітопланктоні і стільки ж планктонних видів реєструється в мікрофітобентосі. Протягом року основний внесок в розмірну структуру мікрофітобентосу роблять діатомові водорості (розміром від 20 до 60 мкм), а фітопланктону - діатомові і дінофлагеляти (від 20 до 100 мкм). Вперше проведено інвентаризацію потенційно небезпечних мікроводоростей Азово-Чорноморського басейну, підготовлено атлас 79 видів з описом їх екології, фітогеографії і токсичності; 76 видів відзначено в Чорному морі, з них 50% - в бентосі. В прибережжі Криму виявлений новий для Чорного моря вид діатомової водорості Pseudo-nitzschia calliantha, що продукує домоєву кислоту. При культивуванні чорноморського клону концентрація токсину в клітинах складала від 0,08 до до 1,3 пг/кл., що підтвердило наше припущення відносно токсичності видів роду Pseudo-nitzschia, які мешкають у Чорному морі.
