Єрошенко Г. А. Структурна організація великих слинних залоз за умов стимуляції симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0510U000269

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.09 - Гістологія, цитологія, ембріологія

07-04-2010

Спеціалізована вчена рада

Д 52.600.01

Анотація

Дисертація присвячена визначенню структурних змін великих слинних залоз за умов стимульованного слиновиділення. Об'єктом дослідження були великі слинні залози щурів в нормі і за умов стимуляції вегетативної нервової системи. Метою дослідження було вивчити гістофункціональні особливості великих слинних залоз щурів за умов стимульованої секреції, дати теоретичне обґрунтування механізму формування слини після введення адреналіну і ацетилхоліну та визначити структурні передумови оптимальних шляхів адекватного забезпечення зволоження порожнини рота. В роботі були використані гістологічний, гістохімічний, морфометричний, електрономікроскопічний методи, метод серійних напівтонких зрізів, графічних реконструкцій, варіаційної статистики і кореляційного аналізу. Отримані нові дані про вплив адрено- і холіноміметиків на гемомікроциркуляторне русло. Встановлено, що на мікросудини привушної і під'язикової залоз вони діють як синергетики, але дають протилежний ефект. В піднижньощелепній залозі для обмінної ланки їх вплив синергетичний, а для ємнісної - антагоністичний. Доведено, що при стимуляції в привушних залозах щурів відбувається посилення секретоутворення і екструзії гранул в кінцевих відділах. Для залоз змішаної секреції на обидва стимулятори визначається підвищення транспорту рідини з інтерстицію до просвітів протокової системи. При введенні ацетилхоліну відбуваються виражені зміни представництва і локалізації лейкоцитів і тканинних базофілів в складі часточок великих слинних залоз, що є морфологічним підтвердженням неоднозначного впливу холіноміметиків на місцевий імунітет порожнини рота. Проведений кореляційний аналіз встановив переважання сильних зв'язків для потокової системи в під'язиковій і піднижньощелепній залозах, що підтверджує їх провідну роль у формуванні рідкої частини стимульованої слини. Основні структурні ознаки і метричні показники можуть бути використані в якості критеріїв при оцінці морфофункціонального стану слинних залоз при патологоанатомічних дослідженнях з метою поглибленого розуміння відомих в клінічній стоматології захворювань і синдромів, які супроводжуються дисфункцією слинних залоз. Результати дослідження впроваджені в навчальний і науковий процеси.

Файли

Схожі дисертації