Данченко О. О. Антиоксидантний статус свійських гусеподібних за різного антропогенного навантаження

Дисертацію присвячено з'ясуванню механізмів антиоксидантного захисту у свійських гусеподібних за різного антропогенного навантаження. Обґрунтовано новий підхід до вирішення наукової проблеми оцінки стану про-антиоксидантної рівноваги організму птиці, встановлено, що антиоксидантний статус визначається як кількістю ендогенних антиоксидантів, так і ефективністю їхньої взаємодії. На двох породах гусей (італійській, горьківській) і мускусних качках доведено, що періоди фізіологічно зумовленої напруги в організмі птиці характеризуються зниженням збалансованості компонентів системи антиоксидантного захисту на всіх рівнях її організації. Доведено, що як за активністю окремих компонентів, так і за їхньою узгодженістю, найбільша напруга системи АОЗ у гусей спостерігається під час формування ювенального і контурного пір'я, а тому застосування технологічних засобів, які додатково навантажують систему АОЗ у зазначені терміни, недоцільно. Визначено, що загальний рівень узгодженості показників про-антиоксидантної рівноваги тканин печінки гусенят обернено пропорційний їх Е-вітамінній забезпеченості. За низької активності тканинних антиоксидантів підвищення збалансованості компонентів системи АОЗ є механізмом додаткової її активізації. Формування адаптивної відповіді на дію стрес-факторів супроводжується підвищенням ролі компонентів неферментативної складової системи АОЗ. Встановлено необхідність застосування антиоксидантних препаратів при вирощуванні Е-гіповітамінозних гусенят за комплексною технологією. Проведено порівняльний аналіз механізмів впливу антиоксидантів різної природи: синтетичного (дистинол), комплексного (стибіл з диметилсульфоксидом) і біогенного (стибіл). Встановлено, що усі застосовані антиоксиданти активізують систему АОЗ, але механізми їхнього впливу різняться: синтетичні препарати підвищують антиоксидантний статус за рахунок активізації ендогенних антиоксидантів, а біогенний препарат стибіл - шляхом підвищення ефективності функціонування компонентів системи антиоксидантного захисту.