Довбніч М. М. Геотектонічна і геодинамічна роль полів напружень, обумовлених порушенням рівноважного стану Землі.

У дисертаційній роботі на основі кількісної оцінки полів механічних напружень вирішено проблему ролі ряду факторів, що викликають порушення рівноважного стану Землі, а саме: нестабільності ротаційного режиму планети, місячно-сонячні приливи, аномалії геоїда. Проаналізовано їх вплив на протікання геотектонічних і геодинамічних процесів. Найважливішими висновками, одержаними в роботі, є наступні. Величини механічних напружень, обумовлені порушеннями рівноважного стану Землі внаслідок впливу різних факторів, розподіляються таким чином: вікове зміщення осі обертання в тілі Землі - >107 Па; вікове загасання швидкості обертання Землі - 105 Па; місячно-сонячні припливи - 104 Па; чандлеровські і річні коливання полюса - 103 Па і короткоперіодні варіації швидкості обертання - 102 Па. Поля напружень в діапазоні 104-106 Па зв'язані з аномаліями геоїда, обумовленими вторинними деформаційними процесами в розломно-блоковій тектоносфері. Просторово-часові особливості полів напружень, обумовлених порушенням рівноважного стану і їх зіставлення з фактичними геологічними даними, дозволяють затверджувати: циклічності в седиментогенезі, тектогенезі, магматизмі і метаморфізмі мають загальну природу, що пов'язана з полем напружень, обумовленим варіаціями ротаційного режиму; напруження, пов'язані з аномаліями геоїда, відображають особливості протікання геотектонічних процесів в блоковій тектоносфері під дією нормального поля напружень; певну роль в процесі структуроутворення виконує поле напружень, обумовлене місячно-сонячними припливами. Поля напружень, обумовлені порушенням рівноважного стану, є важливим прогностичним критерієм при геотектонічних і геодинамічних побудовах; їх залучення відкриває нові можливості в прогнозі землетрусів, гірничих ударів, раптових викидів вугілля та газу і інших небезпечних явищ.