Ветохін В. І. Системні та фізико-механічні основи проектування розпушувачів ґрунту

Розроблена ієрархічна система властивостей та параметрів стану ґрунту. Показано, що протиріччя між стабільністю в часі тривимірної геометричної форми робочого органу і динамічним у часі процесом деформування ґрунту усувається тим, що робочий орган і шар ґрунту утворюють систему з властивістю самоадаптації. Запропонована модель кришення шару ґрунту в системі "джерело енергії - робочий орган - шар ґрунту". Показана роль проміжного тіла з ущільненого ґрунту, що реалізує механізм самоадаптації системи і виконує функції частини робочої поверхні, що динамічно змінюється, і регулятора ККД. Показана здатність долотовидних робочих органів викликати перетворення локального стискання ґрунту у деформації зсуву з розтягненням об'єму скиби, що призводить до зменшення енерговитрат при кришенні. Таку саму особливість мають робочі органи, кривизна поверхні яких зменшується від переднього до заднього обрізу. Такі поверхні становлять клас в періодичній системі форм робочих поверхонь і широко застосовуються у ґрунтообробних знаряддях різних виробників. Виділено три класи розпушувачів ґрунту: долотовиді, ножовидні (лемішні) та долото-полицеві. Ключові слова: властивості ґрунту, ієрархічна модель, самоадаптація системи, саморегулювання форми, класи розпушувачів ґрунту, долотовидні, ножовидні, долото-полицеві, змінна кривизна поверхні, система форм.