Ряполова Т. Л. Рання реабілітація хворих на шизофренію (біопсихосоціальна модель)

Дисертація присвячена розробці концепції та інтегративної моделі ранньої психосоціальної реабілітації на підставі багаторівневого діагностичного оцінювання клініко-функціональної недостатньості, реабілітаційного потенціалу та ресурсів підтримки у суспільстві хворих із маніфестним нападом шизофренії, а також комплексного оцінювання її ефективності. Було досліджено 316 хворих на параноїдну шизофренію (143 хворі основної групи - із маніфестним психотичним епізодом, що знаходились на етапі становлення медикаментозної ремісії безпосередньо після купірування продуктивної симптоматики, 173 пацієнти групи порівнювання - із епізодичною шизофренію зі зростаючим дефектом із відповідними соціодемографічними характеристиками. Досліджувані перенесли не більше трьох психотичних епізодів параноїдної шизофренії протягом 5 років і знаходилися в стадії становлення медикаментозної ремісії). Для оцінювання ефективності раннього реабілітаційного втручання хворих із маніфестним епізодом шизофренії було поділено на дві групи. Медична допомога хворим основної групи (73 ос.) включала методи біологічного й психосоціального лікування. 70 осіб групи порівнювання одержували тільки біологічне лікування й не залучалися до участі в спеціальних реабілітаційних програмах. Науково обґрунтувано, розроблено і реалізовано інтегративний підхід до розуміння системного характеру захворювання та реабілітаційної діяльності на початкових етапах шизофренії. Розроблено структуру та технологію функціонального реабілітаційного діагнозу як основного засобу адекватних реабілітаційних втручань. Виділено та описано два типи пристосувальної поведінки хворих на шизофренію. З допомогою факторного аналізу разроблено математичну модель прогнозування ризику формування регресивної пристосувальної поведінки. Розроблено та впроваджено алгоритм реабілітаційного втручання при маніфестному епізоді шизофренії, який є комплексом індивідуальних і групових психотерапевтичних заходів із використанням методів психоосвіти, тренінгу соціальних навичок, когнітивної терапії, комплайєнс терапії, терапії зайнятістю, превенції і корекції стигматизації, сімейної терапії. Розроблено критерії оцінювання ефективності моделі реабілітації з урахуванням функціональної недостатності, реабілітаційного потенціалу і пристосувальної поведінки пацієнтів. З допомогою факторного математичного аналізу доведено адекватність концепції та високу єфективність розробленої моделі ранньої психосоціальної реабілітації хворих на шизофренію. Ключові слова: шизофренія, біопсихосоціальна модель, рання психосоціальна реабілітація.