Фалалєєва Т. М. Роль глутамату та пролінвмісних ди- та трипептидів у регуляції морфо-функціонального стану шлунка

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0511U000758

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.13 - Фізіологія людини і тварин

19-10-2011

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.38

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертація присвячена вивченню впливу глутамату та пролінвмісних ди- та трипептидів у регуляції морфо-функціонального стану шлунка. За допомогою фармакологічного аналізу та хірургічної денервації шлунка встановлена різнонаправлена роль центральних та периферичних іонотропних глутаматних рецепторів: збудження центральних глутаматних рецепторів NМDА- та каїнатного-підтипів) викликає посилення шлункової секреції кислоти (ШСК); напроти, збудження периферичних глутаматних рецепторів каїнатного підтипу викликає гальмування секреції соляної кислоти. Глутаматні рецептори АМРА-підтипу не залучені в регуляцію ШСК. Показано, що тривале введення глутамату натрію призводить до порушення морфо-функціонального стану шлунка: гіперсекреції соляної кислоти, розвитку ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка (СОШ), морфологічних змін слизової, а також до розвитку ожиріння. Вказані патологічні зміни не розвивалися за умов одночасного введення глутамату та пролінвмісних ди- та трипептидів (гліпроліни). Встановлено, що гліпроліни (Про-Глі-Про та Глі-Про) гальмують базальну та ШСК, стимульовану карбахоліном, гістаміном та пентагастрином у щурів. Ваготомія повністю усуває гальмівний вплив Про-Глі-Про та Глі-Про на ШСК, стимульовану карбахоліном, та послаблює базальну, гістамінову та пентагастринову секрецію, що є свідченням залежності ефектів від тонічних впливів з центральної нервової системи, що передаються по блукаючим нервам. Про-Глі гальмує базальну та не впливає на стимульовану карбахоліном, гістаміном та пентагастрином ШСК у щурів. З'ясовано, що механізм профілактичної дії гліпролінів на розвиток уражень в СОШ різного ґенезу полягає не тільки в стимуляції виділення оксиду азоту та покращенні кровопостачання СОШ, але і в нормалізації про- і антиоксидантного балансу загальної фракції клітин слизової та в стабілізації глікопротеїнового складу в СОШ. Сфера використання: фізіологія, гастроентерологія, біохимія, фармакологія.

Файли

Схожі дисертації