Метою дослідження є постановка і вирішення наукової проблеми з формування господарського контролю як самостійної науки, розробка методологічних і практичних рекомендацій з організації системі контролю, розробка його концептуальних моделей і методичного забезпечення, що забезпечують збереження майна власника, соціальний захист працюючих. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних проблем системи контролю, її роль в діяльності суб'єктів господарювання і забезпеченні збереження майна власника, соціального захисту працюючих. Об'єктом дослідження є процеси формування і функціонування господарського контролю як науки і практичної діяльності, комплекс економічних відносин, які виникають між власниками, персоналом підприємств, задіяним в системі функціонального контролю, що забезпечують систему управління інформаційно-контрольною базою для прийняття управлінських рішень. Основою дослідження виступають загальнонаукові принципи й методи, що припускають вивчення економічних відносин і явищ в їх розвитку і взаємозв'язку. При вивченні питань формування науки господарського контролю у контексті генезису наукової думки використовувалися історичний, цивілізаційний та інституційний підходи; теоретичний та емпіричний методи; методи причинно-наслідкового зв'язку та моделювання сприяли удосконаленню практики здійснення контролю. Методи групування, порівняння та конкретизації дозволили запропонувати напрями удосконалення порядку здійснення контролю, виявлення господарських порушень та відхилень. У теоретичному контексті сформовано елементи науки господарського контролю і надано повне визначення її складових та передбачено вихід контролю за рамки окремо взятої країни. Доведено, що в теорії і практиці методи контролю практично співпадають і обґрунтувано: логічну структуру теорії господарського контролю; істину, що людина створила контроль і є незмінним творцем фактів господарського життя; мету, основні завдання і принципи концепції подальшого розвитку господарського контролю як системи; поняття "дизфункції" контролю, його інфляції та атрофії; розширення поля методології дослідження розвитку національної системи господарського контролю через врахування нових об'єктів контролю. Запропоновано: концепцію формування світової системи контролю як нового підходу; порядок впровадження комплексного контролю на мікрорівні; порядок виявлення, попередження та усунення умов і причин виникнення порушень та відхилень. Розроблено: науковий понятійний апарат категорій: "контроль", "внутрішній контроль", "комплексний господарський контроль", "система внутрішнього контролю", "система господарського контролю", "система світового контролю" та їх методологічне забезпечення; рекомендації щодо подальшого розвитку системи господарського контролю; порядок формування та застосування інформаційної бази з контролю. У практичному плані передбачено методологічні засади здійснення контролю за умов удосконалення і поглиблення інструментарію стандартів, інформаційної бази контролю, ідентифікації розвитку комплексного контролю як одного із напрямів науки про контроль. Рекомендації, запропоновані в ході дослідження, впроваджені в діяльність таких підприємств як Білоруська холдингова компанія, ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", ПАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій", ВАТ "Електровимірювач".
