Циховська Е. Д. Циховська Е. Д. Художній часопростір Леопольда Стаффа: компаративний аспект. - Рукопис.

Аналіз пластів інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа схарактеризовано як наслідок "поетичного стану" (Поль Валері), спровокованість перекладами інших текстів. У результаті натхнення настроєм епохи ("ennui") і, зокрема, сугестивною природою верленівського вірша, у Л. Стаффа з'явився не тільки переклад "Осінньої пісні", але і її власний варіант. Проаналізовано синтез у творчості Л. Стаффа рис східної та західної людини через симбіоз францисканізму, дао-людини, наближеність до природи, позначеної руссоїзмом та гамсунізмом, що простежується й у М. Рильського - перекладача творів Л. Стаффа. Використання синестетичних образів засвідчує однакові зацікавлення Л. Стаффа і французьких символістів Ш. Бодлера, П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо. Зосередженість на співвіднесеності двох просторів на основі інтерактивності їх персонажів також демонструє зумовленість інтертекстів Л. Стаффа творами М. Метерлінка, семіотизованих у концептах мовчання, часовому моменті очікування, "свого"-"чужого" простору.