Прокопов Д. Є. Теорія природного права у юридичній думці Російської імперії (середина ХІХ - початок ХХ ст.)

Робота присвячена дослідженню правових теорій представників вітчизняної та російської юридичної думки середини ХІХ - початку ХХ ст., в яких вивчається природне право, аналізується вплив цієї ідеї і теорії на розвиток юридичної науки, визначається її теоретико-методологічний потенціал для розв'язання фундаментальних наукових та практичних проблем. Виділено основні детермінанти розвитку теорії природного права у Російській імперії, засоби її обґрунтування, а також специфіку переосмислення порівняно з класичною західною традицією природного права. Систематизовано головні напрями критики теорії природного права з позицій правового позитивізму, соціологічної та історичної шкіл права. Визначено специфіку осмислення теорії природного права представниками ліберальної і консервативної правової думки кінця ХІХ - початку ХХ століття, виявлено спільні та відмінні риси в інтерпретації ідеї природного права. Визначено та охарактеризовано основні тенденції розвитку теорії природного права у ХІХ ст., якими були: рецепція теорії природного права юридичною наукою ХІХ ст. в контексті розв'язання ряду складних державно-правових проблем та розроблення теорій, що формували й розвивали загальні філософсько-теоретичні основи для обґрунтування поняття природного права. Викладено зміст базових проблеми, навколо яких точились суперечки прихильників і опонентів "відродження" теорії природного права на наприкінці ХІХ та на початку ХХ ст. Теорія природного права розглядається як невід'ємний складовий елемент правового осмислення процесів розвитку людини, суспільства і держави у юридичній думці Російської імперії середини ХІХ - початку ХХ століття. Розкрито основні напрямки та результати впливу теорії природного права на дослідження в галузі теорії прав людини, правової державності та конституціоналізму, встановлено роль теорії природного права у формуванні правової свідомості, визначено її місце у правовій культурі досліджуваного періоду. Обґрунтована теоретична модель цілісної реконструкції правових поглядів представників юридичної науки Російської імперії щодо проблеми походження права та його співвідношення з державою на основі визначення їх ставлення до теорії природного права.