Кебуладзе В. І. Концепція досвіду в трансцендентальній феноменології

Дисертацію присвячено дослідженню внутрішньої тенденції трансцендентальної феноменології, яка полягає в її перетворенні з філософії свідомості на філософію досвіду. Феноменологію представлено як трансцендентальний емпіризм, що є антиметафізичним проектом, який поєднує певні елементи новоєвропейського емпіризму й класичного трансценденталізму, долаючи вади й обмеженості цих філософських доктрин. Трансцендентальна феноменологія відмовляється від емпіричної натуралізації свідомості та психологізму як скептичного релятивізму, критикує емпіричні концепції асоціації та індукції і створює концепцію вільної варіації у фантазії. Водночас трансцендентальна феноменологія відрізняється від класичного трансценденталізму через те, що вона відмовляється від поняття "річ-сама-по-собі", долає протиставлення розуму та чуттєвості й визнає можливість інтелектуального споглядання, матеріального апріорі й пасивної синтези. Перехід від статичної феноменології до генетичної представлено як вищезгадане перетворення феноменології з філософії свідомості на філософію досвіду. В дослідженні розглянуто такі характеристики досвіду свідомості, як інтенційність, темпоральність, інтерсуб'єктивність і тілесність, що вони з погляду трансцендентальної феноменології виявляються умовами можливості досвіду взагалі; проаналізовано допредикативний рівень досвіду, пасивну синтезу та мову як конститутивний елемент досвіду.