Насінник О. А. Психіатрична допомога в примусовому порядку (критерії надання, клініка, терапія)

Дисертація присвячена системному комплексному дослідженню клінічних, соціальних та поведінкових особливостей пацієнтів з тяжким психічним розладом, що являлись передумовою надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Досліджено 499 пацієнтів, які були в невідкладному, у тому числі в недобровільному (48,7 %) порядку, госпіталізовані до психіатричної лікарні. Проведено порівняльний аналіз клініко-соціальних характеристик пацієнтів, що госпіталізувалися у примусовому та добровільному порядку, у тому числі до і після введення Закону про психіатричну допомогу. В роботі встановлено провідне значення усвідомленої згоди для психіатричної допомоги, дотримання етико-правових підходів до надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Виявлено вплив на усвідомлену згоду порушеної компетентності, яка тимчасово поглиблюється психотравмуючою ситуацією під час невідкладної госпіталізації пацієнта при відсутності достатньої інформації щодо психіатричної допомоги. Визначення провідних побоювань пацієнта (відмова від госпіталізації, відмова від лікування або відмова від підпису згоди на госпіталізацію) служить орієнтиром в цілеспрямованій роз'яснювальній роботі для нарощування мотивації на лікування і отримання допомоги за згодою. Розроблено типологію пацієнтів, в основі якої положено їх відношення до підтримуючого лікування та роль у сприянні лікуванні їх родичів. Розроблено формулу примусової госпіталізації, яка включає тріаду критеріїв: 1) медичний (тяжкий психічний розлад), 2) поведінковий (небезпека для себе чи оточуючих, а також безпорадний стан) та 3) психологічний (відсутність усвідомленої згоди при порушеній компетентності). Визначені показання для надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Розроблено алгоритм прийняття рішень та їх реалізації на всіх етапах надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, що сумісно з застосуванням сучасних етично-правових підходів становлять основу концептуальної моделі, яка покращує якісь надання допомоги цього виду та зменшує її негативний вплив.