Смиков А. В. Теоретичні основи селекції та удосконалення сортименту персика на півдні України

Дисертація присвячена розробленню теоретичних основ селекції та удосконаленню методів оцінки генофонду, виділенню джерел і донорів господарсько цінних ознак, експериментальному мутагенезу з використанням фізичних і хімічних мутагенів, модифікуванню мутагенного ефекту, виведенню нових сортів персика для промислового садівництва на півдні України. Систематизація сортів персика за еколого-географічними групами та екотипами дозволила порівняти їх за комплексом господарсько цінних ознак і виявити частоту зустрічання в групах і екотипах. Показана висока ефективність комбінацій схрещувань сортів і форм, що належать до різних еколого-географічних груп і екотипів, за виходом перспективних сіянців. Виявлено особливості успадкування якісних і кількісних ознак персика в гібридному потомстві та сорти-донори господарсько цінних ознак. Визначено вплив комбінованого оброблення вегетативних бруньок персика гамма-радіацією, хімічними мутагенами, ростовими речовинами та відзначено оптимальні дози при їх комплексній дії на виживання, морфологічну мінливість і ураженість рослин грибними хворобами у розсаднику. Визначено радіочутливість гамма-опроміненого пилку та насіння персика. Виявлено фізіологічні, біохімічні, анатомічні та цитогенетичні особливості радіомутантів персика, які дали можливість виділити перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак для використання в селекції та виробництві. Виведено 28 нових сортів персика, з яких 9 - зареєстровано у Держсортослужбі, 19 - занесені до Реєстру сортів рослин України та запатентовані. Більшість з них відноситься до іранської эколого-географічної групи (75%).