Марущак М. І. Патогенез гострого ураження легень: порушення оксидаційних, імуно-цитокінових, некротичних та апоптоз-опосередкованих процесів.

Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенезу гострого ураження легень у самців-щурів внаслідок інтратрахеального введення хлоридної кислоти на підставі дослідження метаболічних і деструктивних процесів на місцевому і системному рівнях. Встановлено, що головним проявом гострого ураження легень є розвиток гіпоксії й респіраторного ацидозу, що зумовлено порушенням дифузії газів в альвеолах, та супроводжується відхиленнями на рівні регуляції центральної і периферійної гемодинаміки. Респіраторний ацидоз сприяє протеолітичній деструкції тканини легень, у результаті чого підвищується інтенсивність пероксидного окиснення білків та ліпідів, що є основними чинниками ендотоксемії. Гостре ураження легень змінює відповідь клітинної і гуморальної ланок імунної системи, що проявляється достовірним збільшенням через 2 години кількості В-лімфоцитів, сироваткових імуноглобулінів класів А і G, циркулюючих імунних комплексів та після 12 годин – зростанням у бронхоальвеолярному змиві лімфоцитів із фенотипом CD4+ і CD8+. Гіперпродукція прозапальних ІЛ-1?, ІЛ-6 та ІЛ-8 у бронхоальвеолярному змиві та сироватці крові сприяє активації й дегрануляції нейтрофілів та запуску метаболічних каскадних реакцій, при цьому реалізація клітинної загибелі проявляється наростанням деструктивних змін нейтрофільних гранулоцитів за типом пізнього апоптозу або некрозу в перші 6 годин ураження, з наступним сповільненням цих процесів та активацією раннього апоптозу з максимумом на 24 годину, що підтверджується морфологічно. Уперше визначено, що в ініціації першого етапу апоптозу на тлі гострого ураження легень відіграють система ФНП-a та продукти вільнорадикального окиснення.