Процюк І. В. Поділ влади в умовах різних форм правління.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0513U000311

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

06-03-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 64.086.02

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

Робота присвячена дослідженню загальнотеоретичних моделей поділу влади в умовах обмежених монархій, а також президентських, парламентських та змішаних республік. Автором розкриваються юридичні критерії класифiкацiї форми державного правління, зокрема - закріплена у конституції конкретної держави i реалізована на практиці модель поділу державної влади. Саме вона зумовлює специфічний порядок формування гілок влади, особливості розмежування їхньої компетенції, передбачає обрання тих чи інших важелів впливу (систему стримувань i противаг). Обґрунтовано комплексний підхід до розкриття змісту принципу поділу державної влади з точки зору трьох його основних компонентів - iнституцiйного, функцiонального та суб' єктного. Визначено роль системи стримувань і противаг у механізмі поділу державної влади з точки зору широкого підходу до її визначення як системи повноважень гілок влади із взаємного інформуванню i спiвробiтництва та вузького - як системи повноважень, необхідних для запобігання втручанню в компетенцію гілки влади з боку інших гілок, нейтралiзацiї узурпаторських тенденцій oстаннix. Здiйснено порiвняння моделей поділу влади в парламентських, президентських та змiшаних республiках. Так, для президентської республiки притаманна "жорстка" модель подiлу влади, яка характеризується найбiльш послідовним впровадженням ycix трьох компонентiв системи поділу влади - iнституцiйного, функцiонального й суб'єктного. У парламентських республiках дiє "м'яка", "гнучка" модель поділу влади, яка зосереджує увагу насамперед на iнституцiйному компонентi i не вимагає суб'єктного розмежування. Модель поділу влади у змішаних республіках наближається до "жорсткої" (президентської), проте у функціональному компоненті передбачає бiльш активну взаємодію між законодавчою та виконавчою гілками влади.

Файли

Схожі дисертації