Зінченко Т. Є. Економіко-інституціональні засади використання земельних ресурсів міських агломерацій

Об'єктом дослідження є еколого-економічні та соціальні процеси раціонального використання та охорони земель у міських агломераціях в сучасних ринкових умовах. Мета - теоретико-методологічне обґрунтування та розробка концептуальних підходів до формування економіко-інституціональних засад використання земельних ресурсів міських агломерацій в сучасних ринкових умовах для вирішення практичних завдань удосконалення територіальної організації господарства. Методи - діалектичний, системний, програмно-цільовий підходи, синергетичний, якісний аналіз, наукових абстракцій; логічного узагальнення, синтезу, аналізу, порівняння; економіко-статистичний, економіко-математичного та просторового моделювання, програмно-цільовий. Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано економіко-інституціональні засади використання земельних ресурсів міських агломерацій в сучасних ринкових умовах, що базуються на якісно новій парадигмі розвитку та полягають в перебудові землекористування в напрямку формування фондового ринку земель, підвищення капіталізації, інвестиційної привабливості земель, розвитку державно-приватного партнерства при створенні відповідного інституційно-правового підґрунтя; обґрунтовано наукове тлумачення дефініції агломераційна система; розроблено концептуальну модель функціонування агломераційної системи на інфраструктурно-управлінській та когнітивно-інформаційних основах; розроблена просторова модель розвитку агломераційної системи. Удосконалено: понятійний апарат трансформаційних процесів, які відбуваються у використанні земельних ресурсів міських агломерацій та земельних відносинах; концептуальні підходи до формування міських агломерацій як стратегічного інструменту комплексного розвитку території; модель організаційного механізму раціоналізації управління та регулювання землекористування міської агломерації через створення Координаційної ради. Набули подальшого розвитку: шляхи підвищення інвестиційної привабливості земельних ресурсів; модель рівня капіталізації земель агломераційної системи; обґрунтування змісту і значення поняття агломераційного ефекту; принципи регулювання землекористування міської агломерації. Практичне значення: наукові положення дають можливість зменшити негативний вплив диспропорцій та суперечностей, що виникають нині в міських агломераціях, сприяти прояву позитивних системних ефектів й інтенсифікації землекористування. Результати дослідження прийняті до впровадження управліннями Держземагенства в Одеській області, зокрема відділами Держземагенства в Овідіопольському та Біляївському районах; Головним управлінням Держземагенства у Львівській області. Галузь використання: землеустрій, економіка природокористування.